«Свині не винні»?

Ольга СКРИПНИК, "Дзеркало Тижня" | Людина | Здоров’я
№ 16 (744) 30 квітня — 15 травня 2009

До чого глобалізація довела — не встигли в одному куточку земної кулі чхнути, а в іншому вже карантин оголошують. Інформація про те, що в Мексиці від свинячого грипу померли 68 осіб, миттєво облетіла весь світ і стала топ-новиною на найближчі кілька днів. Невдовзі про кілька випадків захворювання оголосила влада США.

ВООЗ коментує ситуацію, закликаючи уряди до адекватних заходів. Однак в офіційних заявах помітна певна розгубленість — то повідомляється, що США і Мексика самі дадуть раду спалахам свинячого грипу, то йдеться про екстрені засідання та зустрічі на високому рівні, оскільки не виключається можливість, що ситуація переросте в пандемію.

Україна не залишилася осторонь світових процесів — у нас теж відбулися екстрені засідання та обговорення на найвищому рівні. Ухвалено державні рішення — одне з яких обіцяє 50 мільйонів гривень нібито на створення лабораторії, котра допоможе виявляти підступний вірус. Дано припис, згідно з яким у міжнародних аеропортах уважно придивлятимуться до прибуваючих пасажирів — якщо візуально буде виявлено хворих із симптомами, схожими на ті, що їх викликає вірус, їх зобов’язані оглянути лікарі і в разі потреби госпіталізувати до уточнення діагнозу. Так сталося, що в понеділок я вилітала з Берліна, у тамтешньому аеропорту, попри повідомлення ЗМІ про свинячий грип, панував лад і спокій — ніяких марлевих пов’язок і страшилок. У Борисполі ж довелося нудитися в задушливому приміщенні в довжелезній черзі, аби пройти паспортний контроль. Табло повідомляло майже про одночасне прибуття п’яти рейсів, але в половині кабінок не було працівників у погонах, тому очікування затяглося майже на годину. У такій тисняві можна було підхопити не лише свинячий грип, а й усі інші 350 вірусів гострих респіраторних захворювань. Усе це вкотре підтверджує, що заходи боротьби з будь-яким екстримом у нас зводяться до двох моментів — виділяються гроші з резервного фонду і створюються спеціальні штаби або комісії. Рішення про «сортування» пасажирів із виявленням тих, хто прибув із Мексики, — не більш ніж пункт чергової програми чергового штабу. Цікаво, хто повинен виявляти хворих в аеропорту — прикордонники, митники? Чи вже створений спецмедпідрозділ, який має законні підстави затримати будь-яку людину, котра шморгає носом, у якої будуть симптоми свинячого грипу — головний біль, ангіна, ломота у м’язах і суглобах або діарея? Зрозуміло, що з нашими пасажирами не панькатимуться, а як бути з іноземними підданими? А куди відправляти пасажира з явними ознаками захворювання? У столиці немає інфекційної лікарні — ні сучасної, ні навіть із минулого століття, де могли б розмістити пацієнта в боксі, продіагностувати, зробити посіви і точно сказати — свинячий це грип, банальна застуда чи отруєння фаст-фудом, унаслідок чого й з’явився головний біль разом із діареєю. Тож якщо, крий Боже, завезуть до нас свинячий грип, це справді може обернутися серйозними проблемами.

Хоча панікувати в жодному разі не слід. А може, не такий страшний свинячий грип, як про нього розповідають чиновники від охорони здоров’я? По-перше, те що вірус свинячого грипу може «полювати» на людину — аж ніяк не сенсація, це відомо давно. Свого часу, коли нас залякували пандемією пташиного грипу, учені-вірусологи Національного університету імені Т.Шевченка іронічно посміхалися і стверджували, що цей вірус не є загрозою для здоров’я людини, принаймні у найближчі десять років. А от вірус свинячого грипу, не виключено, колись може стати проблемою, про це потрібно пам’ятати і займатися цим питанням. На боротьбу із пташиним грипом виділяли чималі кошти, а коли загроза пандемії минула, багато хто з причетних до боротьби з нею навіть засмутився — годівничку ж закрили. Але, попри фінансові потоки, у нас так і не з’явилося ні сучасних лабораторій, ні діагностичних центрів, ні інфекційних відділень, де справді могли б надати допомогу у випадку епідемії.

По-друге, деякі закордонні вчені уже виступили із заявами про те, що квітень — не час для «розгулу» вірусу грипу, а тому слід розібратися, чим насправді хворіли і від чого померли жителі
20-мільйонного Мехіко.

По-третє, з’явилася інформація із посиланням на уряд Мексики про те, що тільки 30% пацієнтів стали жертвами свинячого грипу, а пізніше цей показник збільшився вже до 80%. Від чого постраждали всі інші — поки що невідомо.

По-четверте, насторожує інформація ВООЗ про те, що є чималі запаси вакцини проти грипу, котрі можна використати й у боротьбі зі свинячим грипом. Можна чи потрібно? Наші чиновники теж стверджують, що люди, які зробили або зроблять щеплення проти звичайного грипу, набагато легше перенесуть свинячий грип. Звідки це відомо, якщо випадки захворювань на свинячий грип зафіксовано тільки зараз? Тим більше що й у СЕС вважають, що така комбінація генів вірусу раніше не зустрічалася? Чому ВООЗ оцінила кілька десятків випадків захворювання відразу за третьою (з шести можливих) шкалою небезпеки? Чому «надзвичайну ситуацію міжнародного рівня» поспішають оголосити епідемією? І з чиєї подачі вже заговорили про пандемію?

Дещо заспокоює той факт, що вірус не передається в результаті вживання страв зі свинини — його шлях повітряно-краплинний, тобто в групу ризику потрапляють ті, хто працює на свинофермах або у скотарнях. Де заразилися жителі мексиканського мегаполісу — залишається тільки здогадуватися. Не виключено, що невдовзі на ринках різко впадуть ціни і на м’ясо, і на сало — так, як це було із м’ясом птиці, коли нас залякували пандемією пташиного грипу. Деякі експерти стверджують, що край свинячому грипу «покладуть» не санслужба чи медики, а виробники свинини, які не хочуть втратити доходи через галас навколо вірусу.

Відомості про випадки свинячого грипу наскільки суперечливі, що викликають величезну кількість запитань, на які сьогодні непросто знайти компетентні відповіді. Цим ми займемося відразу ж після свят.

Джерело: "Дзеркало Тижня "