Лига Защиты Гражданских Прав

четвер, 26 червня 2008 р.

Шановний Василю Михайловичу! 

Я щиро вражений Вашим привітанням з нагоди Дня медичного працівника, яке Ви назвали "Правда та брехня про вакцинацію".
Для Вас напевно не є секретом, що я один з тих, кого Ви відносите до організаторів антивакцинальної кампанії, але це не заважає мені ставитись до Вас з повагою, як до міністра та особистого лікаря Президента. Ми з Вами отримали медичну освіту в одному інституті. Протягом цих років спочатку я здійснював лікарську практику, а згодом, в якості радника Прем’єр-міністра, був відповідальним за медицину, а на початку 2000 року на прохання уряду сприяв побудові ряду фармацевтичних заводів на Україні. Все це дало мені змогу в повному обсязі зрозуміти реальну картину діяльності міністерства охорони здоров’я та фармацевтичної промисловості. Саме тому і вражений Вашим зверненням, яке, очевидно, написане двома особами – лікарем, що турбується за здоров’я нації і чиновником, що звинувачує рядових лікарів і журналістів заради збереження тієї некерованої та розваленої структури, що зветься міністерством охорони здоров’я, заради закордонних фармацевтичних кампаній, які цинічно нав’язують свої вакцини Україні. 

Вже ні для кого не є секретом, що бізнес на вакцинах – це мільярдна оборудка, що не має нічого спільного зі здоров’ям. Кому, як не Вам, лікарю, що працював в туберкульозному диспансері, знати про недосконалість вакцинації. Ви знаєте про це, адже своїх дітей не щеплювали від кору і краснухи, про що заявили в телевізійному інтерв’ю. До речі, аналогічно поступив і Тоні Блер під час антивакцинальної кампанії в Великобританії. 

В цьому питанні немає ніякої політики і ніхто з Ваших попередників не хоче Вашої відставки. Але міністерство дійсно “зійшлось у двобої з надзвичайно впливовими силами” – це рядові лікарі, педіатри, інфекціоністи, вчені, журналісти, рядові громадяни, які стомились від брехні, тотальної корупції і кругової поруки. А тепер ще й хочуть з невідомих причин провести щеплення 9 000 000 громадян репродуктивного віку. В цьому двобої ні Вам, ні міністерству, ні системі не виграти, якщо ви не станете на сторону людей. І я з задоволенням завжди допоможу Вам як лікарю, і ніколи - як чиновнику. Давайте разом зробимо так, щоб політизація питання позапланової вакцинації припинилася. Можливо, тоді я нарешті зможу отримати відповіді на прості запитання. В них немає ніякої політики. Тільки, можливо, зовсім трохи кримінального законодавства. 

Пане Міністр, для початку нагадаю, що стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі Конституції, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що в будь-якій ситуації Ви, пане міністр, міністерство, яке Ви очолюєте, та усі Ваші підлеглі можуть діяти або суворо дотримуючись вимог закону, або ніяк. 

Стаття 13 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлює, що "для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку". 

Під час прес-конференції 16 травня 2008 року Ваш заступник Микола Проданчук заявив, що вакцина, яка мала застосовуватися для масового щеплення, "має статус реєстрації в Україні". Згодом, вже після припинення вакцинації та відкриття кримінальної справи ми дізналися, що насправді вакцина не пройшла процедуру реєстрації через те, що на цьому наполягала Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). За словами Проданчука, ВООЗ "дала зрозуміти Україні, що або вакцина без реєстрації, або взагалі нічого". 

Скажіть, будь ласка, пане міністре: з якого часу для українського міністерства, яке Ви зараз очолюєте, натяки посадовців ВООЗ мають юридичну силу, вищу за українські закони? 

Де гарантія, що вакцина не містить ртуті, або речовин, що обмежують народжуваність? 

Чому до сих пір не зроблений аналіз вмісту вакцини? 

Свого часу Ви, Василю Михайловичу, оголосили, що проведення вакцинації – це нібито виконання Україною обов’язків перед світовою спільнотою. Нагадаю, пане міністр, законом передбачено проведення обов’язкових щеплень виключно в двох випадках:

1. в плановому порядку (якщо відповідна вакцинація включена до календаря щеплень);
2. за епідемічними показаннями (у разі загрози виникнення або масового поширення небезпечної інфекції). 

Скажіть, будь ласка: з якого часу для Вас, українського міністра, необхідність "виконання обов’язків перед світовою спільнотою", які не оформлені у відповідні угоди та не ратифіковані у встановленому порядку, стала вищою за необхідність дотримуватися вимог законодавства України?

А чи знаєте Ви, що внаслідок аналогічних кампаній в ряді країн відбулись антивакцинальні бунти і демонстрації? 

А чи знаєте Ви, що урядом США дітям, які постраждали від вакцинації, отримали інвалідність, або померли виплачено близько 1,1 млрд. дол. і щороку реєструється до 11 000 ускладнень від вакцинації? 

А чи знаєте Ви, що компанії – виробники вакцин не несуть ніякої відповідальності за неякісні вакцини, а страхові компанії відмовляються страхувати такі випадки? 

Відповідно до наказів Міністерства, кампанія позапланової вакцинації мала відбуватися, починаючи з 26 травня 2008 року. Антон Тищенко був прищеплений за два тижні до цієї дати, 12 травня. За Вашими словами, до моменту заборони використання вакцини було зроблено 113 тисяч щеплень. 

Скажіть, пане міністре: що стало підставою для передчасного початку кампанії вакцинації? Хто особисто надав відповідний дозвіл? Де можна ознайомитися з документами, зокрема – зі стенограмою селекторної наради за участю керівників державної санітарно-епідеміологічної служби, що відбулася 5 травня 2008 року? 

Напередодні вакцинації неодноразово повідомлялося, що фінансування кампанії здійснюється за рахунок коштів міжнародних організацій. Нещодавно в інтерв’ю "Українській Правді" Ваш заступник, пан Бідний, казав, що тільки 50% фінансувалося за рахунок ВООЗ.

Скажіть нарешті, пане міністре: з яких джерел фінансувалося придбання вакцини? 

Також серед логотипів, що присутні на офіційних матеріалах, є емблема організації "Centers for Disease Control and Prevention" (CDC). Ця американська урядова організація не є міжнародною агенцією і має діяти виключно на території та в інтересах Сполучених Штатів Америки. 

Питання до українського міністра: чи відповідає діяльність CDC на території України вимогам українського та американського законодавства? Які конкретно функції здійснювали фахівці цієї організації? Назвіть, будь ласка, їх прізвища, ім'я, посади та військові звання. 

Важко розібратись, де брехня, а де правда. Можливо, Ви мало працюєте і не володієте повністю ситуацією в міністерстві. Я допоможу. Ваші попередники мислили глобально і планували побудувати потужну українську фармацевтичну промисловість. На початку 90-х було закуплено обладнання для виробництва вакцин на мільйони німецьких марок. Потужності підприємства вистачило б і для України, і для Росії. Воно до сих пір не встановлено. Кажуть, що якась фірма пропонує його викупити міністерству. Ось Вам і перша корупційна схема. До речі, по тій же німецькій кредитній лінії (Linde) були закуплені заводи з виробництва мазей , суппозиторіів та настоянок, ліофільні сушки, виробництво антибіотиків (з-д ЕНЗИМ). Ці виробництва могли б приносити населенню і державі користь. Витрачено десятки, а то і сотні мільйонів. До сих пір жодного виробництва немає. 

А що сталось з фармацевтичним обладнанням на суму 118 млн. французьких франків закупленим по французькій кредитній лінії? 

Тільки за останні два роки щезло з державної власності три заводи і серед них завод Індар з виробництва інсуліну. Коли я працював в уряді В. Масола , то запускав це виробництво. Мільйони гривень і 85 млн. марок. Тепер його просто вкрали. Може це і є основна робота міністерства? Ми ще не зачіпали питання прихованої приватизації галузі, тендерних закупівель, ліцензій та реєстрацій фармпрепаратів. 

Пане міністр, я натякнув лише на 10% з тих матеріалів, що повинні розкрити реальну картину галузі і допомогти Вам кардинально змінити систему охорони здоров’я.. По кожному з цих підприємств я надавав інформацію всім урядам, але скрізь натикався на глуху стіну. 

Суцільна кругова порука. І сьогодні у кожній фракції Верховної Ради є представники, що мають свої інтереси в фармацевтичній індустрії. Саме тому, жодна парламентська партія не виступила з протестом проти незаконної вакцинації. Правда, слід віддати належне, найбільш відвертою була відповідь В.Ющенка ще в якості Прем’єр - міністра: “Юра, нічого не можу вдіяти, там контролюють євреї, там москалі, там Президент.” Мені особисто все одно хто контролює, адже нація – це всі ті, хто живе в Україні, незалежно від етнічного походження. Порядок треба навести. Може хоч тепер, коли Ваш пацієнт, пане міністр, став Президентом, він щось змінить і захистить маленького українця?..... 

Багато у Вас роботи Василю Михайловичу. Тут треба знати не стільки клятву Гіппократа, скільки Кримінальний Кодекс. Щоб міністерство хоч трохи виправило ситуацію, для початку відмовтесь від позапланової вакцинації – це перший необхідний крок. 

Друге – опублікуйте на сайті МОЗ результати тендерів по вакцинам. Хто завозив, що, по яким цінам і скільки? Хто посередник, адже посередник отримує до 20% від закупівельної ціни. 

Третє – опублікуйте на сайті МОЗ інформацію про гуманітарну допомогу. Хто допомагає, чим, хто відповідальний, як розподіляється. 

Четверте – Виступіть з ініціативою прийняття Закону “Про свободу вакцинації”. 

Чотири кроки назустріч людям, і я впевнений – антивакцинальна кампанія закінчиться. Люди будуть Вам вдячні. 

І останнє.

Для з'ясування причин смерті Антона Тищенка було створено чотири відомчі комісії МОЗ. Як нам обіцяли, остаточний діагноз та причини смерті стануть відомі після закінчення усіх необхідних досліджень, які мають бути здійснені протягом місяця. 

З трагічної дати пройшло вже більше сорока днів. 

Скажіть, Василю Михайловичу, коли ми дізнаємося, від чого помер Антон Тищенко, і чи взагалі дізнаємося про це коли-небудь? 

Отже, нічого особистого і ніякої політики пане міністр. 

З повагою,
Юрій Збітнєв