Лига Защиты Гражданских Прав

24 листопада, 2006 - express.ua: СПЕЦТЕМИ

Вперше в Українi жiнка офiцiйно захистила своє право вiдмовитися вiд примусового щеплення дитини!
Перед батьками, якi розглядають вакцинопрофiлактику не як унiверсальний засiб проти зараження iнфекцiйними хворобами, а як серйозне медичне втручання в органiзм дитини, рано чи пiзно постає проблема. За законом, у дитсадок чи школу неможливо оформити малюка, якщо вiн не має вiдповiдних щеплень (хiба тодi, коли є медичнi протипокази).

Випадок Наталiї Колесник, мабуть, унiкальний в Українi: жiнка домоглася свого цiлком законним шляхом!
Своїм досвiдом вона дiлиться з "Експресом".

-- Вас попереджали про можливi наслiдки у випадку вiдмови вiд вакцинацiї?

-- Авжеж, я добре знаю i про страшнi наслiдки iнфекцiйних хвороб, i про те, що моя дитина може бути небезпечною для iнших дiтей у колективi (зважте, вакцинованих!).

Однак, маючи власний сумний досвiд з дитинства, я твердо вирiшила, що своїй дитинi щеплень не робитиму нiколи. Врештi, чому за кордоном, зокрема в сусiднiй Росiї, батьки мають право вибору, а ми нi?!

-- Але як вам вдалося обминути п'ятнадцяту статтю закону "Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб", де вказано, що дiтям, яким не зробили щеплення вiдповiдно до календаря, вiдвiдування дитсадкiв заборонене?

-- Я скористалася й iншими законами, насамперед -- Конституцiєю України. I знайшла чимало суперечностей мiж ними.

Насамперед маю на увазi 53 статтю Конституцiї: "Повна загальна середня освiта є обов'язковою. Держава забезпечує доступнiсть i безоплатнiсть дошкiльної, повної загальної середньої освiти в державних i комунальних навчальних заставах; розвиток дошкiльної освiти...". З цiєю статтею узгоджується й стаття 28/1 закону України "Про дошкiльну освiту", яка гарантує дитинi безплатну дошкiльну освiту в державних i комунальних дошкiльних закладах. Крiм того, ця ж стаття Конституцiї чiтко тлумачить, що "нiкому не може бути вiдмовлено в правi на освiту, i держава має створити можливостi для реалiзацiї цього права".

Всi цi мiркування я й виклала у заявi на iм'я головного лiкаря полiклiнiки, коли менi вiдмовились видавати медичну картку для оформлення дитини у дитсадок.

-- То вам все-таки вiдмовляли?

-- Авжеж, i не раз! Листування в нас було активне, а головному лiкаревi доводилося листуватися ще й з санепiдемстанцiєю, з мiнiстерством. А я стояла на своєму: "домовлятися" з лiкарями менi не хотiлось, я знала, що закон все-таки на моєму боцi.

А щоб прискорити справу, написала заяву з проханням видати менi листок непрацездатностi -- на догляд дитини. Адже, за логiкою, якщо медики не дозволяють їй вiдвiдувати садок, то на те мусить бути об'єктивна причина. Мабуть, це й стало своєрiдним каталiзатором рiшення на мою користь.
Та головне, чому я виграла, -- це закон. Знову ж таки, за 8 статтею Конституцiї, в Українi визнається i дiє принцип верховенства права. Тобто Конституцiя України має найвищу юридичну силу, а всю решту законiв та iнших нормативно-правових актiв ухвалюють на основi Конституцiї України. Все ухвалене мусить вiдповiдати Основному Закону. А це означає, що звернення до суду для захисту конституцiйних прав гарантується. Виходить, за Конституцiєю, нiхто нi до чого не може нас примусити, навiть до щеплень! Так що "Закон про захист населення" суперечить Конституцiї України. Цiєю колiзiєю я й скористалась.

Можливо, мiй досвiд стане у пригодi й iншим батькам, якi мають таку ж позицiю щодо вакцинацiї, що i я.

Iрина ЛЬВОВА, Експрес