Лига Защиты Гражданских Прав

Сергій Дібров, 18.03.2019

В промовах посадовців, на сайтах державних органів, в публікаціях в ЗМІ та соцмережах останнім часом майже безперервно лунають дуже дивні заяви. Я можу розціни їх лише як спроби розпалення ворожнечі — провокування цькування і булінгу батьків, які скористалися своїм законним правом і не надали згоду на проведення щеплень, і їх дітей.

Ось черговий приклад: нещодавно було оприлюднено відкритий лист громадської організації “Батьки за вакцинацію”, яка “глибоко стурбована” тим, що в низці регіонів відбуваються публічні зібрання батьків, які виступають проти обмежень на відвідування нещепленими дітьми освітніх закладів.

На превеликий жаль, я змушений роз’яснювати очевидні речі. Проте цього вимагає ситуація, що склалася, та наявна загроза порушення прав і скоєння протиправних дій, зокрема стосовно дітей.

1. Відмова від будь-якого медичного втручання є реалізацією законного права кожної людини.

Це право, зокрема щодо профілактичних щеплень, встановлено ст. 43 Основ законодавства про охорону здоров’я та ст. 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Стаття 5 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини (конвенції Ов’єдо 1997 року) також визначає, що добровільна та свідома згода на втручання може бути відкликана безперешкодно і у будь-який час.

2. Право на мирні зібрання гарантовано ст. 36 Конституції України.

Таке право також встановлено ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і може бути обмежено лише судом. Незаконне перешкоджання реалізації цього права тягне відповідальність за ст. 340 КУпАП. Згідно ст. 19 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення. Це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань.

3. Профілактичні щеплення є ризиковим медичним втручанням.

Ризик для здоров’я пацієнта пов’язаний з можливим настанням реакцій та ускладнень на щеплення, перелік яких встановлений в інструкціях із застосування. Так, згідно інструкції про застосування вакцини “Пріорікс” для профілактики кору, паротиту і краснухи (наказ МОЗ від 16.06.2014 №400) побічними реакціями є, серед іншого: анафілактичний шок, отити, бронхити, судоми, алергічні реакції, менінгіт, короподібний та паротитоподібний синдром (включаючи орхіт, епідеміт і паротит), тромбоцитопенія, енцефаліт, церебеліт, синдром Гієна-Барре, поперечний мієліт, периферичний неврит, васкуліт, артрит тощо.

Згідно ст. 42 Основ законодавства України про охорону  здоров’я, медичне втручання, пов’язане з ризиком для здоров’я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли усунення небезпеки для здоров’я пацієнта іншими методами неможливе. Ризиковані методи визнаються допустимими, якщо вони спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров’ю пацієнта і застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта.

4. Ненадання згоди на ризикове медичне втручання є реалізацією права громадян на життя і здоров’я.

Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відмова від щеплень не є примхою. Зазвичай за кожним таким рішенням — вивчення і зважування ризиків та турбота батьків про своїх дітей. Не надаючи згоду на медичне втручання пов’язане з ризиком для життя, батьки реалізують свої законні права на охорону здоров’я (ст. 49 Конституції України), на захист своїх прав і свобод не забороненими законом засобами (ст. 55 Конституції) і виключне право надавати згоду на будь-яке втручання у сферу здоров’я (ст. 5 конвенції Ов’єдо).

5. Відмова у наданні освіти за певною формою, так само як примусове переведення дітей на форми навчання, які не передбачають відвідування дитячих закладів, є порушенням прав їх батьків.

Стаття 11 Закону України “Про освіту” встановлює, що батьки самостійно обирають способи та форми реалізації права дітей на дошкільну освіту. Стаття 29 Закону України “Про загальну середню освіту” встановлює, що батьки мають право вибирати форми навчання для неповнолітніх дітей. Згідно статті 3 Закону України “Про освіту”, ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

6. Інформація щодо того, що щеплені діти можуть заразитися, зокрема від нещеплених, не відповідає сучасним науковим висновкам.

Так, на офіційному сайті міністерства охорони здоров’я України, на сторінці “Відповіді на поширені питання про вакцинацію від кору” (7 березня 2019) вказано: “Щеплення — єдиний надійний спосіб здобути захист від інфекцій”. У новині “8,5 тисячі українців захворіли на кір з початку року — лише вакцинація може захистити від захворювання” (22 січня 2019) на сайті МОЗ вказано: “Щеплення — єдиний надійний захист від кору, навіть якщо у вашому регіоні зафіксовано спалах захворюваності”. У новині “Понад 15 тисяч українців захворіли на кір в січні 2019. Лише вакцинація зупинить розповсюдження захворювання” (4 лютого 2019) на сайті МОЗ вказано: “Щеплення — єдиний надійний захист від кору, тим більше, якщо у вашому регіоні зафіксовано спалах захворюваності”.

Отже МОЗ не має жодних сумнівів, що сучасні, якісні та ефективні вакцини, які мають прекваліфікацію ВООЗ і постачаються до України через авторитетні міжнародні організації, надійно захищають дітей від хвороб. Тому заяви про те, що нещеплені діти начебто є загрозою для щеплених такими вакцинами, є антинауковими, манипулятивними та неправдивими. Вони вочевидь спрямовані на провокування напруженості, розбрату, на залякування громадян та розхитування соціальної та політичної ситуації в країні напередодні виборів.

7. Інтереси та благополуччя окремої  людини переважають над виключними інтересами усього суспільства або науки.

Така правова норма встановлена у статті 2 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини. Тому чисельні заяви про те, що відмова батьків від щеплень начебто є “загрозою суспільству” та “зазіханням на колективний імунітет”, є юридично нікчемними: усі такі міркування не можуть бути підставою для обмеження інтересів окремих людей. Так само юридично нікчемними є вимоги, що останнім часом лунають ще гучніше: мовляв, що певній групі громадян треба обмежити наявні права для того, щоб забезпечити уявні права інших громадян.

Так, в Україні є батьки, які надали згоду на щеплення дітей, проте не довіряють вакцинам і тому мають сумніви в їх спроможності забезпечити надійний захист від захворювання. Такі батьки інколи публічно або непублічно висувають вимоги щодо недопущення інших (нещеплених) дітей до дитячих закладів. Тобто — вимагають обмежити законні права інших батьків щодо вільного вибору форми навчання дітей. Така вимога зазвичай мотивується бажанням забезпечити своє право на безпечне довкілля. Проте, реалізація прав одних за рахунок обмеження законних прав інших у демократичному суспільстві є неприпустимою.

В такий ситуації такі батьки цілком можуть скористатися своїм законним правом і обрати для своїх дітей дистанційну форму навчання. У разі ускладнення епідемічної ситуації вони також можуть обмежити перебування своїх дітей у місцях великого скупчення людей. Це дозволить їм повністю захистити дитину від можливого інфікування без зазіхання на права інших людей.

8. Аргументи щодо захисту дітей, які нещеплені за медичними протипоказаннями, є маніпулятивними та дискримінаційними.

Твердження, нібито діти, що не щеплені через відмову батьків, мають бути обмежені у відвідуванні колективу, щоб запобігти можливості зараження дітей, які не мають щеплень через медичні протипокази, є прямою необґрунтованою дискримінацією за ознакою стану здоров’я.

По-перше, нещеплена за медичними протипоказаннями дитина може бути інфікована будь-де, зокрема на вулиці, в транспорті, вдома, в медичному закладі тощо. По-друге, дитина, що не отримала профілактичних щеплень, може мати імунітет — зокрема, після перенесеної хвороби, який є потужним, пожиттєвим і надійно запобігає носінню збудника такою дитиною. По-третє, представники МОЗ неодноразово повідомляли про начебто велику кількість підроблених довідок про щеплення, які насправді не були здійснені.

В такій ситуації найкращим способом захисту дітей, які не отримали щеплень через медичні протипоказання, є обрання для них дистанційної форми здобуття освіти.

9. Напруженість навколо щеплень нагнітається особами, які мають конфлікт інтересів.

На превеликий жаль, антинаукові, манипулятивні та неправдиві відомості та заяви щодо нещеплених дітей та їхніх батьків часто розповсюджують люди, що були викриті як такі, що мають реальний конфлікт інтересів. Так, згаданий відкритий лист організації “Батьки за вакцинацію” підписав голова правління пан Федір Лапій. Згідно даних журналістського розслідування “Коррумпированные эксперты подыгрывают фарме и растят цены на лекарства в Украине”, Федір Лапій, якій був експертом консультативно-експертної групи “Вакцини і імунобіологічні препарати” Державного експертного центру МОЗ України, начебто отримував фінансування від зацікавлених осіб – відомих фармацевтичних компаній. Тому, є всі підстави вважати, що громадська діяльність пана Лапія так само інспірована і профінансована зацікавленими особами і не має нічого спільного із захистом здоров’я громадян України.

10. Спалах кору, що спостерігається, спричинений порушеннями законодавства і перевищенням повноважень з боку посадовців Кабінету міністрів та міністерства охорони здоров’я України.

Згідно з чинним Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду покладаються на державну санітарно-епідеміологічну службу України. В повноваженнях саме цього органу — систематичний аналіз санітарної та епідемічної ситуації, контроль проведення протиепідемічних заходів, проведення санітарно-епідеміологічних розслідувань, запобігання занесенню та поширенню хвороб. Вочевидь всупереч закону, керівництво МОЗ та КМУ ухвалили низку рішень, які призвели до ліквідації державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Наразі вказані функції не виконує ніхто. Підвищення захворюваності та наявна безпорадність держави в протидії спалаху за таких умов є цілком очікуваними.

Тому надзвичайна активність з боку МОЗ із звинуваченням батьків нещеплених дітей у погіршенні епідемічної ситуації, скоріш за все, є спробою уникнути відповідальності посадовців за протиправні дії, що призвели до тяжких наслідків. 

P.S. Очільниця Міністерства охорони здоров’я радісно рапортує про успіх “спецоперації по боротьбі з кором”, яку вони провели у Львівській області, де вакцінували тисячи дітей. “За останні 1,5 місяці захворюваність на кір знизилася на 60%. І продовжує падати кожного тижня на 10-15%” — пише вона.

На жаль, пані в.о. не пам’ятає стару істину “post hoc ergo propter hoc” (“після” не означає “внаслідок”), яку люблять нагадувати батькам, чиї діти постраждали після щеплень. Я дуже радий, що у Львівській області після вакцинальної кампанії знизилась захворюваність, проте чи відбулося це внаслідок цього?

Подивимося, що відбувалося в інших областях:

• Чернівецька: “Як інформують в ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», за 10 тиждень 2019 року з 28.02.2019 по 06.03.2019 в області […] показники захворюваності на 27% менші, ніж попереднього тижня.”
• Волинська:  “ За останній тиждень намітилась тенденція до зменшення числа випадків хвороби. Зареєстровано на 40% менше захворілих ніж попереднього тижня”.
• Харківська: “… за останніми даними Харківського обласного лабораторного центру, за тиждень кількість випадків зменшилась на 22,1%”.

P.P.S. В мене є порада до пані Супрун. Давайте проведемо “спецоперацію” проти грипу та ГРВІ. Вакцина навіть непотрібна, “щепити” можна звичайним фізрозчином. Гарантую — захворюваність на ці хвороби протягом одно-двух місяців зменшиться в рази.

Можна не дякувати.

Джерело: http://www.gromada.top/blog-sergiya-dibrova-vakcinalnij-buling/