Протипоказання до вакцинації: Теорія та Практика

Однак ще існують й протипоказання до вакцинації. Вони ж повинні знизити ризик небезпечних наслідків щеплень?

Дійсно, з одного боку, у наказі МОЗ №48 неодноразово оговорюється важливість обліку протипоказань:

• «Щеплення дозволяється проводити тільки ... відповідно до показань і протипоказань щодо їх проведення»,
• «Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань».

Однак, як ми побачили вище, «усі новонароджені» отримують щеплення від гепатиту і туберкульозу, згідно до календаря щеплень, ще в пологовому будинку, в перші дні, а то й години після народження, а серед протипоказань до цих щеплень ми бачимо у тому ж наказі наступне:

• тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку.
• алергія на будь-який компонент вакцини.
• епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше.
• ускладнені реакції на попереднє введення вакцини.
• тубінфікування.

Безперечно очевидно, що ні один із цих діагнозів не може бути ні підтверджено, ні заперечено стосовно новонародженого:

• «попередня доза» у новонародженого відсутня, тому ніхто не може гарантувати відсутність у нього анафілактичного шоку у відповідь на щеплення;
• ні один новонароджений не обстежується на предмет алергічної реакції «на будь-який компонент вакцини» (зауважим, що вакцини містять таких компонентів чимало, в т.ч. такі відомі алергени, як  білкові компоненти, ртуть, фенол й ін..);
• наявність у новонародженого епілептичного синдрому - частота судом не може бути спрогнозована при народженні;
  немає «попереднього введення вакцини» - значить, немає гарантії відсутності «ускладненої реакції»;
• і звичайно ніхто з новонароджених не досліджується на носійництво тубінфекції.
  

Таким чином, всі перераховані протипоказання, "запобігливо" задокументовані МОЗ,  стосовно до новонароджених не можуть бути перевірені в принципі. Але навіть більше дорослі діти не застраховані від можливих трагічних наслідків, адже ніхто не знає, як відреагує організм дитини на вакцину, що вводиться вперше.

Все це означає тільки одне: кожним вперше виконуваним щепленням будь-який лікар порушує не тільки наказ свого міністерства, але й процитований вище закон про неприпустимість небезпечного медичного втручання (підкреслимо: втручання в цьому випадку в здоровий, а не хворий організм).