Які щеплення входять до українського календаря щеплень?

Згідно додатку до наказу №48 МОЗ України від 03.02.2006 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів"(далі - наказ №48 МОЗ), до календаря включено наступні щеплення проти хвороб, що виконуються у визначеному віці:

Чи усі щеплення є обов'язковими?

Обов'язковим для всіх громадян України являється виконання законів, обов'язковими (з можливістю тим не менш відмови від них, як ми подивимося далі) являються тільки наступні щеплення, оговорені в законі:

Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб":

• Ст.12      Профілактичні щеплення   проти   дифтерії,   кашлюка,   кору, поліомієліту,  правця,  туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення":

• Ст.27      Профілактичні щеплення з метою запобігання  захворюванням  на туберкульоз, поліомієліт,  дифтерію,  кашлюк,  правець  та  кір  в Україні є обов'язковими.

Як видно, щеплення від гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи і паротиту не являються обов'язковими, хоч вони і входять до календаря щеплень. На жаль, про цей факт, як і про багато іншого, невідомо більшості батьків, яким в лікарнях продовжують вселяти про „обов'язковість" всіх включених в календар щеплень. За те про протизаконність включення цих щеплень до календаря, вочевидь, відмінно відомо в МОЗ і ВР України: гарною ілюстрацією цього являється спроба в червні 2007 р. „протягнути" законопроект про додавання до списку обов'язкових - щеплень від гепатиту В, гемофільної інфекції та сказу.

Чи визнає МОЗ офіційно небезпечність щеплень?

Так, у своєму наказі №48 МОЗ офіційно визнає можливість двух видів небажаних наслідків вакцинації - реакції («клінічні та лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв'язку з проведенням щеплення») і ускладнення («стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень стану здоров'я»):

А. Коди клінічних проявів післявакцинальних реакцій :

1. Підвищення температури до 39⁰ С.

2. Підвищення температури більше 39⁰ С (сильна загальна).

3. Температура, яка не зареєстрована в медичній документації.

4. Біль, набряк м‘яких тканин > 50 мм, гіперемія у місці введення > 80 мм, інфільтрат > 20 мм (сильна місцева).

5. Лімфоаденопатія.

6. Головний біль.

7. Дратівливість, порушення сну.

8. Висипання неалергічного ґенезу.

9. Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея.

10. Катаральні явища.

11. Міальгія, артралгія.

В. Коди клінічних проявів післявакцинальних ускладнень:

12. Абсцеси.

13. Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції.

14. Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка типу кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайела).

15. Гіпотензивний-гіпореспонсивний синдром (гостра серцево-судинна недостатність, гіпотонія, зниження тонусу м‘язів, короткочасне порушення або втрата свідомості, судинні порушення в анамнезі).

16. Артрити.

17. Безперервний пронизливий крик (тривалістю від 3 годин і більше).

18. Судоми фебрильні.

19. Судоми афебрильні.

20. Менінгіти/енцефаліти.

21. Анестезія/ парестезія.

22. Гострий в‘ялий параліч.

23. Вакциноасоційований паралітичний поліомієліт.

24. Синдром Гійєна-Барре (полірадікулоневрит).

25. Підгострий склерозувальний паненцефаліт.

26. Паротит, орхіт.

27. Тромбоцитопенія.

28. Підшкірний холодний абсцес.

29. Поверхнева виразка понад 10 мм. Регіональний лімфаденіт(и).

30. Келоїдний рубець.

31. Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт.

Чи припускає законодавство можливість ускладнень при щепленнях?

Але ж перераховані МОЗ припустимі наслідки щеплень (особливо ускладнення) можуть нанести вагому шкоду здоров'ю, чому ж закон припускає таку можливість?

Таку можливість Закон як раз забороняє:

Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров'я":

• Ст.42  Медичне  втручання   (застосування    методів    діагностики, профілактики або лікування,  пов'язаних  із впливом  на  організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не  може  завдати шкоди здоров'ю пацієнта.

- що на практиці не заважає, однак, щепленням успішно продовжувати наражати на ризик здоров'я дітей та дорослих.

Протипоказання до вакцинації: Теорія та Практика

Однак ще існують й протипоказання до вакцинації. Вони ж повинні знизити ризик небезпечних наслідків щеплень?

Дійсно, з одного боку, у наказі МОЗ №48 неодноразово оговорюється важливість обліку протипоказань:

• «Щеплення дозволяється проводити тільки ... відповідно до показань і протипоказань щодо їх проведення»,
• «Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань».

Однак, як ми побачили вище, «усі новонароджені» отримують щеплення від гепатиту і туберкульозу, згідно до календаря щеплень, ще в пологовому будинку, в перші дні, а то й години після народження, а серед протипоказань до цих щеплень ми бачимо у тому ж наказі наступне:

• тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку.
• алергія на будь-який компонент вакцини.
• епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше.
• ускладнені реакції на попереднє введення вакцини.
• тубінфікування.

Безперечно очевидно, що ні один із цих діагнозів не може бути ні підтверджено, ні заперечено стосовно новонародженого:

• «попередня доза» у новонародженого відсутня, тому ніхто не може гарантувати відсутність у нього анафілактичного шоку у відповідь на щеплення;
• ні один новонароджений не обстежується на предмет алергічної реакції «на будь-який компонент вакцини» (зауважим, що вакцини містять таких компонентів чимало, в т.ч. такі відомі алергени, як  білкові компоненти, ртуть, фенол й ін..);
• наявність у новонародженого епілептичного синдрому - частота судом не може бути спрогнозована при народженні;
  немає «попереднього введення вакцини» - значить, немає гарантії відсутності «ускладненої реакції»;
• і звичайно ніхто з новонароджених не досліджується на носійництво тубінфекції.
  

Таким чином, всі перераховані протипоказання, "запобігливо" задокументовані МОЗ,  стосовно до новонароджених не можуть бути перевірені в принципі. Але навіть більше дорослі діти не застраховані від можливих трагічних наслідків, адже ніхто не знає, як відреагує організм дитини на вакцину, що вводиться вперше.

Все це означає тільки одне: кожним вперше виконуваним щепленням будь-який лікар порушує не тільки наказ свого міністерства, але й процитований вище закон про неприпустимість небезпечного медичного втручання (підкреслимо: втручання в цьому випадку в здоровий, а не хворий організм).

Що робити, якщо у дитини з'являється ускладнення після щеплення?

Що робити батькам, якщо вони спостерігають у дитини погіршення здоров'я, що пов'язане, на їхню думку, із щепленням?

У разі виникнення будь-яких розладів здоров’я, пов’язаних на ваш погляд, зі зробленим щепленням, можна рекомендувати наступний порядок дій, який вагомо підвищує ймовірність отримання в подальшому матеріальної компенсації за збиток, нанесений здоров’ю щепленням:

1. Уважно вивчіть таблицю і встановіть (бажано за допомогою лікаря) передбачувану назву ПВР/ПВУ, що максимально відповідає наявним скаргам. За назвою ПВР/ПВУ і назвою зробленого щеплення виберіть з таблиці строк розвитку ПВР/ПВУ. Якщо цей строк вже пропущено, то довести зв’язок захворювання із щепленням буде вже практично неможливо.
2. Терміново повідомити про подію по телефону диспетчера міської або обласної санепідстанції (СЕС). Вказати тип реакції на щеплення (передбачувану назву ПВР / ПВУ), препарат, після введення якого вона сталася (назву вакцини). Дізнатися і записати ім’я диспетчера, який прийняв це повідомлення і вхідний номер – це вже може вважатись офіційним документом, на який в подальшому можна буде спиратись.
3. Повідомити про подію у громадську організацію «Ліга захисту громадянських прав»
4. Написати звернення одного змісту на три адреси:
   Ген. прокуратуру, обл. прокуратуру і Президентові України:

• викласти всі факти
• попросити розібратися:

1. хто дав вказівку для вакцинації?

2. чи була у цьому необхідність?

3. чи введений медикамент був сертифікований для використання?

4. що стало причиною захворювання дитини?

• попросити провести комплексну перевірку всіх медикаментів (вакцин), які використовують в вашому районі, на предмет сертифікації і всіх дозволів.

Для прискорення вказати, що чекаєте на відповідь згідно законодавства України і закону про звернення громадян.

1. Написати запит в МОЗ з проханням провести комплексну перевірку всіх препаратів, які використовують в районі на предмет сертифікації та відповідності сертифікатам.
2. Дуже бажано провести незалежне обстеження стану здоров’я дітей (приватна клініка тощо) з отриманням документа (виписки із історії хвороби) з чітким зазначенням:
   діагнозу у відповідності з формулюванням із додатка 2;
   щепленням як причиною ускладнення.
   Якщо відповіді (повинні надійти в межах 10-15 днів) не задовольнять, потрібно написати ще одну заяву в прокуратуру і повідомити «Лігу захисту громадянських прав».

Контактна інформація:

«Ліга захисту громадянських прав»: --> наші контакти

Приймальня Президента України: м. Київ, вул. Шовковична,12, тел. (044) 226-20-77 - общ. Приёмная Президента, 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11 - для писем

Приймальня Генеральної прокуратури (тут можна дізнатися про адресу та телефон вашої місцевої прокуратури): м.Київ, вул. Різницька 13/15, Телефон приймальні - (044) 200-78-22

Міністерство охорони здоров'я України (тут можна дізнатися про адресу та телефон вашої місцевої СЕС): 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел. 253-24-39, факс 253-40-17,
Приймальня громадян: тел. (044) 253-54-84, 253-54-84, 253-24-39

Строки розвитку післявакцинальних реакцій та ускладнень

Інформація про строки розвитку ускладнень від щеплень, яка розміщена в даному додатку, відбиває тільки точку зору МОЗ і на нашу думку, більш ніж сумнівна, оскільки зовсім не стосується віддалених наслідків вакцинації. Проте, все ж таки корисно мати під рукою цю інформацію з наступних причин:

1. Це єдиний документ, що вказує строки розвитку ПВР і ПВУ, у законах ця інформація відсутня.
2. Реальні випадки післявакцинальних ускладнень найімовірніше будуть визнані такими офіційною медициною лише тоді, коли остаточний ді­агноз у потерпілого буде збігатися із зазначеним у таблиці, а строк появи симптомів не буде перевищувати «офіційно припустимий». У противному випадку буде знайдене інше захворювання, яке «випадково збіглося» за часом із щепленням.
3. Все це необхідно враховувати читачам, якщо вони зіштовхнуться коли-небудь, з післявакцинальними ускладненнями і будуть намагатися отримати матеріальну компенсацію (рекомендована послідовність дій наведена на нашому сайті)

Інформація з Додатків 1,2 до "Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за побічною дією імунобіологічних препаратів", Наказ №48 МОЗ:

Примітки (цитати з Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за побічною дією імунобіологічних препаратів, Наказ №48 МОЗ):

1.4. ... Післявакцинальні реакції (ПВР) - це клінічні та лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв'язку з проведенням щеплення (додаток 1 цієї Інструкції).
Післявакцинальні ускладнення (ПВУ) - це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень стану здоров'я.

1.6. ...Сильною місцевою реакцією в місці введення препарату вважається набряк м'яких тканин більше 50 мм у діаметрі, інфільтрат більше 20 мм, гіперемія більше 80 мм у діаметрі. Сильні загальні реакції характеризуються підвищенням температури тіла більше 39^оС.

2.1. Особи, які підлягають щепленням (або їх батьки чи особи, які їх  замінюють), повинні бути проінформовані медичними працівниками про можливість виникнення побічної дії та її характерні ознаки після застосування певної вакцини.

2.2. Виявлення ПВР та ПВУ здійснюють на всіх рівнях медичного обслуговування і спостереження:

• медичні працівники, що проводять щеплення;
• медичні працівники, що проводять лікування ПВР та ПВУ в усіх медичних установах (як державної ,так і недержавної форми власності);
• батьки, попередньо проінформовані про можливі реакції після вакцинації.

2.3. Реєстрації з відповідним записом у медичній документації (карта профілактичних щеплень дитини та історія її розвитку, амбулаторна карта чи історія хвороби дорослих) або в іншому документі, куди вносяться дані про профілактичні щеплення, підлягають усі випадки ПВР та ПВУ, а також:

• абсцеси в місці введення вакцини;
• летальні випадки, що трапляються протягом 30 діб після імунізації;
• випадки госпіталізації протягом 35 діб після щеплення;
• інші відхилення, що мають часовий зв'язок з імунізацією.

2.4. Звичайні та сильні ПВР на щеплення, форми прояву яких зазначено у відповідних інструкціях про використання препаратів, реєструються в карті профілактичних щеплень дитини та в історії її розвитку або амбулаторній карті, історії хвороби дитини/ дорослих.

2.6. Відповідальним за облік та надання інформації про ПВР та ПВУ є керівник лікувально-профілактичної установи, де проводиться імунізація.

2.7. Територіальні заклади санітарно-епідеміологічної служби здійснюють наглядові функції за реєстрацією ПВР та ПВУ.

2.8. Повідомлення про всі випадки ... ПВР та ПВУ мають бути передані до територіальних закладів санітарно-епідеміологічної служби в інформаційно - стислій формі протягом 24 годин після їх виявлення.

Чи зобов'язані лікарі інформувати батьків про можливі негативні наслідки щеплень?

Чи зобов'язаний лікар інформувати батьків про можливі негативні наслідки щеплень, коли й у якому обсязі він повинен надавати цю інформацію?

Так, лікар зобов'язаний надати цю інформацію в максимально повному обсязі вчасно, тобто до виконання щеплень:

Цивільний кодекс України:

• Ст. 302   1.   Фізична  особа  має  право  вільно  збирати,  зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров'я":

• Ст.6        Кожний громадянин України має право на ... достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі  фактори  ризику та їх ступінь;
• Ст.39  Лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові в доступній формі мету запропонованих лікувальних заходів, ... в тому  числі наявності ризику для життя і здоров'я.

Закон України „Про охорону дитинства":

• Ст.6        ...держава вживає заходів щодо забезпечення всіх прошарків суспільства,  зокрема  батьків  і дітей,  інформацією  щодо  охорони здоров'я

Закон України „Про інформацію":

• Ст.5    Основними принципами  інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію,      відкритість, доступність інформації, повнота і точність інформації;
• Ст.9        Всі громадяни України мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного  одержання відомостей,  необхідних  їм для реалізації ними  своїх  прав
• Ст.29      Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом безпосереднього  її  надання   заінтересованим    громадянам     
• Ст.30  До  конфіденційної  інформації не можуть бути віднесені відомості ... про медичне  обслуговування 

Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб":

• Ст.12  Медичні працівники,  які  проводять  профілактичні  щеплення, зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам,  яким проводиться щеплення,   або   їх   законним   представникам  про  ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
  Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться  після надання об'єктивної інформації про щеплення,  наслідки відмови від  них  та  можливі  поствакцинальні ускладнення. Особам віком  від  п'ятнадцяти  до  вісімнадцяти  років профілактичні  щеплення  проводяться ...після надання об'єктивної  інформації  ...

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення":

• Ст.4        Громадяни мають право на достовірну і своєчасну інформацію про  наявні та можливі  фактори  ризику для здоров'я та їх ступінь.

Конституція України:

• Ст.50      Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту. Така інформація ніким  не  може  бути засекречена.

Закон України „Про захист прав споживачів":

• Ст.4    1. Споживачі  під час придбання або використання продукції,  яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: ... 4) необхідну,  доступну,  достовірну  та  своєчасну інформацію про продукцію
• Ст.6    Продавець  (виробник,  виконавець)  зобов'язаний  надати інформацію про цю продукцію.
• Ст.15  1. Споживач має право на одержання  необхідної,  доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Інформація повинна бути  надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити:... 4) відомості про вміст шкідливих для  здоров'я  речовин,  та  застереження  щодо застосування окремої продукції; 5) позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; Стосовно продукції,  яка за певних умов може бути небезпечною для  життя, здоров'я споживача , виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести  до  відома  споживача  інформацію  про  таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Международный кодекс медицинской этики:

• Врач должен быть честен  с  пациентами

Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини  (Конвенція про права людини та біомедицину):

• Ст.5        ...особі  заздалегідь  надається відповідна інформація про мету і характер втручання, а також про його наслідки та ризики.

Конвенція про права дитини:

• Ст.24  2. Держави-учасниці... вживають заходів щодо... е) забезпечення інформацією всіх прошарків суспільства, зокрема  батьків і дітей, щодо здоров'я дітей, гігієни, санітарії середовища перебування дитини і запобігання нещасним  випадкам.

Чи законно відмовлятися від щеплень?

Чи можна громадянам України на законних підставах відмовитися від щеплень, собі або своїм дітям?

Так, можна.

По-перше, щеплення, як й інші процедури (такі, як проба Манту, флюорограма, аналізи крові й т.і.), є видом медичної допомоги, від якої можна відмовитися:

Цивільний кодекс України:

• Ст.284.           3. Надання  медичної  допомоги  фізичній  особі,  яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою.
  4. Повнолітня  дієздатна  фізична   особа ... має право відмовитися від лікування.

Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини (Конвенція про права людини та біомедицину):

• Ст.5        Будь-яке втручання у сферу здоров'я може здійснюватися тільки після добровільної та свідомої згоди на нього відповідної особи. Відповідна особа   у   будь-який   час   може   безперешкодно відкликати свою згоду.
• Ст.6    2. Якщо відповідно  до  законодавства  неповнолітня  особа  є недієздатною  давати свою згоду на втручання,  таке втручання може здійснюватися тільки із дозволу її представника.

По-друге, щеплення є методом профілактики, і притім досить ризикованим (як ми бачили вище):

Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров'я":

• Ст.42  Ризиковані методи  ...  профілактики  ... визнаються допустимими, якщо вони ... застосовуються    за    згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта
• Ст.43           Згода інформованого  пацієнта   необхідна   для   застосування   методів   ... профілактики ...  Щодо  пацієнта,  який  не  досяг  віку 15 років, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних  представників.

По-третє, можливість відмови від щеплень безпосередньо обговорена законом:

Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб":

• Ст.12      Повнолітнім   дієздатним   громадянам    профілактичні    щеплення проводяться  за їх згодою... Особам,  які  не  досягли п'ятнадцятирічного віку..., щеплення   проводяться  за  згодою  їх батьків. Особам віком  від  п'ятнадцяти  до  вісімнадцяти років профілактичні  щеплення  проводяться  за  їх згодою та  за  згодою батьків...
• Відомості про ... відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають   статистичному   обліку.
• Якщо   особа   та   (або)  її  законні  представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень,  лікар  має право  взяти  у  них  відповідне письмове підтвердження.

Як виконується відмова від щеплень?

Довільно оформлену відмову (див. Додаток 5) досить залишити у своїй поліклініці (або відправити її туди рекомендованим листом з повідомленням про вручення) у єдиному екземплярі, якщо дитина не відвідує дитячий садок або школу:

Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб":

• Ст.12      Якщо   особа   та   (або)  її  законні  представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень,  лікар  має право  взяти  у  них  відповідне письмове підтвердження,  а в разі відмови  дати  таке  підтвердження  -  засвідчити   це   актом   у присутності свідків.

Якщо ж відмова оформляється при надходженні в пологовий будинок, дитсадок або школу, то необхідно копію відмови вручити під розпис керівникові установи, а також іншим особам, які можуть приймати яку-небудь участь у передбачуваній вакцинації: акушерові, шкільній медсестрі, учителеві й т.д. Окремий екземпляр відмови необхідно вкласти дитині в шкільний щоденник (для швидкого пред'явлення при необхідності), а саму дитину - проінструктувати відповідним чином.

Чи законна вимога мед. персоналу поліклініки внести в заяву про відмову від щеплень які-небудь додаткові пункти?

Чи законна вимога мед. персоналу поліклініки внести в заяву про відмову від щеплень які-небудь додаткові пункти: про відмову батьків від лікування, про відповідальність батьків за наслідки хвороб і т.п.?

Ні, не законна.

Форма відмови законами не визначена, і батькам не слід підтримувати таку "самодіяльність" поліклініки, тим більше заздалегідь відмовлятися від медичного обслуговування - адже медична допомога може знадобитися в ситуаціях, зовсім ніяк не пов'язаних із щепленнями.

Чи законна відмова від прийому нещеплених дітей у дитячий садок або школу?

Чи законна відмова від прийому нещеплених дітей у дитячий садок або школу?

Ні, не законна.

Хоча один із законів України й забороняє нещепленим дітям відвідувати дитячі установи:

Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб":

• Ст.15 Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється,

однак ряд інших законів (і в першу чергу Конституція, яка має найвищу юридичну силу - ст.8) установлює безумовне право на освіту для кожної дитини:

Конституція України:

• Ст.53 Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004:

• доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту ... означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права;

Закон України „Про охорону дитинства":

• Ст.19 Кожна дитина має право на освіту.

Закон України „Про загальну середню освіту":

• Ст.2 ...забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;
• Ст.6 ...громадянам України незалежно від ...переконань... або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти ...

Закон України „Про дошкільну освіту":

• Ст.2 ... забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;
• Ст.6 ... доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти...

Закон України „Про освіту":

• Ст.3 Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від ... світоглядних переконань...стану здоров'я та інших обставин.
• Ст.6 Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

Перший Протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини:

• Ст.2 Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту.

Конвенція про права дитини:

• Ст.28 1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: ...а) вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту.

Загальна декларація прав людини:

• Ст.26 1. Кожна людина має право на освіту. Початкова освіта повинна бути обов'язковою.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права:

• Ст.13 1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту.
  2.а) початкова освіта повинна бути обов'язкова;
  b) середня освіта повинна бути відкрита і зроблена доступною для всіх шляхом вжиття всіх необхідних заходів.

Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти:

• Ст.1 1. ... вираження "дискримінація" охоплює всяке розходження, виключення, обмеження або перевагу за ознакою ... переконань ... яке має на меті або наслідком знищення або порушення рівності відношення в галузі освіти, і зокрема:
  а. Закриття для будь-якої особи або групи осіб доступу до освіти будь якого ступеню або типу.

Крім того, ряд законів захищає громадян України від дискримінації, пов'язаної з переконаннями або станом здоров'я:

Конституція України:

• Ст.24 Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками ...переконань... або іншими ознаками.

Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров'я":

• Ст.6 Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає: ... и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:

• Ст.14(1) Здійснення прав і свобод гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою ...переконань... або інших обставин.

Протокол N 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:

• Ст.1 1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою ...переконань... або за іншою ознакою.
• 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1.

Конвенція про права дитини:

• Ст.2 1. Держави учасники... забезпечують усі... права... без якої-небудь дискримінації, незалежно від стану здоров'я... дитини.
• 2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації ... на підставі ... висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї.

Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини (Конвенція про права людини та біомедицину):

• Ст.1 Сторони цієї Конвенції захищають гідність і тотожність всіх людей та гарантують кожній особі - без дискримінації - повагу до її недоторканості та інших прав і основних свобод щодо застосування біології та медицини.

Загальна декларація прав людини:

• Ст.19 Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань

Європейська соціальна хартія

• Ч.1 11. Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров'я.

Як влаштувати дитину в дитячий садок або школу без щеплень?

Порядок прийому дітей до дитячого садка встановлюється відповідним Положенням:

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. N 305

ПОЛОЖЕННЯ про дошкільний навчальний заклад

6. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

12. Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу державної та комунальної форми власності може здійснюватись: ... на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;
... Адміністрація дошкільного навчального закладу зобов'язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.
Забороняється безпідставне відрахування дитини з дошкільного навчального закладу.

13. Порядок прийому, відрахування та збереження за дитиною місця у дошкільному навчальному закладі приватної форми власності визначається засновником (власником).

Порядок прийому дітей у школу встановлюється законом:

Закон України „Про загальну середню освіту"

2. Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).

Як бачимо, в обох випадках:

• особою, відповідальною за прийом дитини до дитячої установи, є керівник цієї установи, і саме він (керівник садка чи директор школи) остаточно вирішує питання про прийом дитини чи відмову.
• сама наявність щеплень не відзначена як необхідна умова для прийому дитини. Такою необхідною умовою є наявність медичної довідки про стан здоров'я, тобто довідки про те, хвора дитина чи здорова на цей момент. Цілком очевидно, що відсутність щеплень сама по собі не означає хвороби дитини.

На практиці, як правило, керівника садка/школи цілком влаштовує таке, наприклад, формулювання в довідці: "За станом здоров'я дитина може відвідувати садок/школу". Цей варіант повністю відповідає законодавству, його й потрібно вимагати від поліклініки.

На практиці можна рекомендовати наступну послідовність дій, на прикладі влаштування дитини до дитячого садка:

1. Знайдіть садок, який Вас влаштовує, та спитайте завідувачку, чи прийме вона нещеплену дитину за наявності у неї медичної довідки про можливість відвідувати садок? Звичайно завідувачі погоджуються на це, тому що для них головне - це мати медичну «довідку-дозвіл», яку вони зможуть надати СЕС у випадку перевірки. Щоправда, деякі заведувачі мають особисту позицию на користь щеплень, інколи навіть агрессивну, - у такому разі розмова не матиме успіху, і потрібно буде йти домовлятися до іншого садка.
2. Під час бесіди з завідувачкою садка, дізнайтеся, який вигляд звичайно має довідка-дозвіл, яку надають інші діти з цього садка. Бажано побачити довідки саме з Вашої поліклініки та як саме сформульовано дозвіл в інших дітей. Якщо це можливо, відскануйте або сфотографуйте стандартні довідки, так щоб можна було побачити підпис лікаря. Ці копії стануть Вам у нагоді у випадку, якщо в поліклініці Ви отримаєте відповідь, що "ми завжди тільки перевіряємо чи здорова дитина, рішення про дозвіл відвідувати садок ухвалює завідувач садка, а ми ніяких дозволів не надаємо".
3. Домовившись із завідувачкою, потрібно отримати у МіськВНО скерування до цього садка. Майте на увазі при цьому, що відповідь "немає місць", на думку юристів, не є приводом для відмови у влаштуванні до садка і може бути підставою для судового позову про порушення права на освіту.
4. Отримавши скерування, потрібно у поліклініці пройти встановлений медогляд для садка, який підтверджує, що дитина здорова.
5. Вивчивши основні питання українського законодавства щодо права на освіту, в особистій розмові попрохайте у свого педіатра (або у його начальника) завізувати довідку-дозвіл до дитячого садка (наприклад, написати у виписці чи на окремому аркуші "Дозволяється відвідувати дитячий колектив"), аргументуючи це конституційним правом на освіту та фактичним здоров'ям дитини. Якщо педіатр при цьому буде наполягати на тому, що нещеплена дитина не може відвідувати колектив за станом здоров'я, то можливо поставити питання про надання Вам лікарняного листа для догляду за дитиною. Загалом, результат цієї бесіди буде залежати від непохитності Вашої позиції. Це питання краще вирішити у розмові, але у деяких випадках може знадобитися й письмове звернення.
6. Щоб перекласти ухвалення рішення на чужі «плечі», поліклініка може спробувати відправити Вас «по інстанціях», запевняючи, що дозвіл буде оформлено одразу після того, як свій дозвіл надасть, наприклад, СЕС або міський фтизіатр. Крім змарнованого часу, такі візити можуть мати й серйозніші наслідки: Ви можете отримати до медичної картки припис "забороняється відвідання дитячих установ" або "дозволяється відвідувати садок тільки після проведення вакцинації". Після цього ніхто у поліклініці вже не дасть Вам дозволу, аргументуючи це рішенням вищіх інстанцій. Тому, якщо дитина за результатами медичного огляду здорова, від таких «візитів» краще відмовитися.
7. Якщо у підсумку Ви отримаєте дозвіл - можна подавати документи до дитячого садка. Якщо ж це не вдасться, можливо спробувати отримати дозвіл у якій-небудь приватній медичній фірмі, пройшовши там відповідний медогляд.
8. Якщо усі ці варіанти виявляться безрезультатними - можна писати листи до прокуратури, облдержадміністрації, Президента України, у яких стисло змалювати ситуацію та акцентувати увагу на вимозі захисту конституційного права дитини на освіту.
9. Наибільш ефективним шляхом у такому випадку, на думку юристів, є захист права на освіту через суд. Шанси отримати позитивне судове рішення є дуже високими, тому що справа зачіпає конституційні гарантії та засадничі права людини. Щоб подати позов до суду потрібно отримати з садка письмову відмову приймати Вашу дитину.

У жодному разі не можна користуватися незаконним методом - оформленням так званої "липової" довідки. Такий варіант є злочином, й крім того, у цьому випадку дитина у всіх документах буде відзначена як щеплена, що скоріш за все не врятує її від позачергового або планового щеплення за місцем навчання. Навіть якщо батьки попереджають персонал про "індивідуальний графік", такій дитині, як правило, не вдається уникнути "належного" їй щеплення.

Чи має лікар право повідомляти про відмову від щеплень у школу (дитячий садок, на роботу)?

Чи має лікар право повідомляти про відмову від щеплень у школу, дитячий садок, на роботу або сусідам "відмовника"?

Ні, не має.

Наявність або відсутність щеплень відноситься до інформації про стан здоров'я пацієнта, що становить не підлягаючу розголошенню лікарську таємницю:

Цивільний кодекс України:

• Ст.286      1. Фізична  особа  має  право  на  таємницю  про  стан  свого здоров'я,  факт звернення за медичною допомогою,  діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
•                   2. Забороняється  вимагати  та  подавати за місцем роботи або навчання інформацію  про  діагноз  та  методи  лікування  фізичної особи.
•                   3. Фізична   особа  зобов'язана  утримуватися  від  поширення інформації,  зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома  у  зв'язку  з  виконанням службових обов'язків або з інших джерел.

Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров'я":

• Ст.40       Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних  або  службових   обов'язків    стало    відомо    про хворобу, медичне обстеження, огляд  та  їх  результати, інтимну  і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Закон України „Про інформацію":

• Ст.46      Не  підлягають  розголошенню   відомості,    що    стосуються  лікарської   таємниці.

Які згідно закону можуть бути наслідки позитивної проби Манту?

Проба Манту має також іншу назву "туберкуліно-діагностика", її визначення обговорене в законі:

Закон України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз":

• Ст.1 ...туберкулінодіагностика -  специфічний діагностичний тест,  що проводиться туберкуліном,  для своєчасного  виявлення  інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз; інфіковані мікобактеріями   туберкульозу  -  особи,  в  яких виявлено позитивну імунну реакцію на туберкулін.

Отже, позитивна проба Манту (яка як правило виявляється "помилково-позитивною" у зв'язку з "алергією на туберкулін", що буде з'ясовано пізніше) свідчить про інфікування людини. Які ж заходи будуть за законом відразу застосовані до неї?

Закон України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз":

• Ст.11 Хіміопрофілактиці туберкульозу підлягають  особи,  інфіковані мікобактеріями  туберкульозу  віком  до 18 років,  у яких вперше в житті виявлено позитивну пробу на туберкулін... Особи,  інфіковані  мікобактеріями  туберкульозу віком понад 18 років, можуть підлягати  хіміопрофілактиці туберкульозу за наявності медичних показань.

Як бачимо, така дитина відразу ж, без додаткових обстежень і медичних показань (на відміну від дорослого) буде піддана хіміопрофілактиці, поставлена на облік у тубдиспансері з обов'язковою періодичною рентген-диагностикою і т.д.

Тому більш розумним представляється варіант відмови від проби Манту із самого початку і звертання за допомогою до фтизіатра тільки при наявності характерних скарг із боку органів дихання. Відмовитися від проби Манту людині, що не має статусу "тубінфікований", можна вільно, як і від щеплення, і від будь-якого іншого медичного втручання.

Чи є законною відмова від прийому дітей у дитячий садок або школу на підставі відсутності в них проби Манту?

Ні, вона не законна.

На додаток до сказаного вище про допуск дітей без щеплень, можна сказати наступне. Так, у законі говориться про щеплення й туберкуліндиагностику:

Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб":

• Ст.15               Дітям, які  не  отримали  профілактичних  щеплень  згідно   з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Закон України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз":

• Ст.10 Оформлення та прийняття дітей віком до 14 років до навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів здійснюється згідно з вимогами статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (1645-14). Результати туберкулінодіагностики та інших видів обстеження дітей на туберкульоз наводяться у відповідній довідці закладу охорони здоров'я.

Однак проба Манту щепленням не є, це зовсім різні поняття:

Приказ №48 МОЗ:

• ...Дітям, яким не виповнилося 2 місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої постановки проби Манту.
• ...Щеплення здійснюється при негативному результаті проби.
• ...пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень.

Отже, зазначена вище ст.15 не може бути застосована в цьому випадку, а стаття 10 вимагає лише надання довідки з лікарні про результати проби Манту (наприклад, "не проводилася") і про відсутність клінічних ознак туберкульозу. Крім того, стаття 10 взагалі не може бути застосовна до дітей, які вже відвідують дитячу установу. Для цих дітей може бути застосований Порядок проведення обов'язкового профілактичного огляду певних категорій населення на виявлення туберкульозу (затв. постановою Каб. Мін. України від 15 лютого 2006 р. N 143), який повідомляє:

• 4. Під час проведення обов'язкового огляду використовуються такі методи досліджень:
  - туберкулінодіагностики - дітей віком до 15 років

При цьому ніде в законах нам не вдалося знайти інформації про можливі санкції стосовно дітей, що не пройшли медогляд у повному обсязі. У всякому разі,  при виникненні погрози таких санкцій, батькам потрібно вимагати їхнього обґрунтування з посиланням на закони (а не на накази міністерства, СЕС, міськвно й т.п.)

Чи накладає відсутність щеплень обмеження на вибір професії?

Чи накладає відсутність щеплень обмеження на вибір професії, зараз або в майбутньому?

Важливе те, що відповідь на це питання все-таки не повинна впливати на прийняття батьками рішення щодо щеплень, тому що питання здоров'я безумовно важливіше питання вибору професії.

Проте, давайте розглянемо цю ситуацію.

З одного боку, дійсно, законодавство України чітко говорить про перелік професій, для яких обов'язковими є додаткові щеплення (крім календаря):

ЗАКОН УКРАЇНИ "Про захист населення від інфекційних хвороб"

• Ст.12. Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
  Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
  Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З іншого боку, відсутня постанова Кабміну з таким переліком професій, щодо щеплень. Є перелік щодо обов'язкових мед.оглядів:

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. N 559
ПЕРЕЛІК професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам  і відповідний наказ МОЗ, про процедури, проведені при таких оглядах:

Наказ Міністерства охорони здоров'я України 23.07.2002 р. N 280 (z0639-02):

• Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення

Однак в обох цих документах немає ні слова про щеплення.

Список таких професій є в наказі №48 МОЗ (у розділі "Щеплення, що рекомендуються"), однак наказ МОЗ ніяк не можна назвати постановою Кабміну.

Таким чином, законодавство України формально не накладає обмежень на вибір професії у зв'язку із щепленнями.

Чи дійсно російське законодавство більш лояльне стосовно "відмовників", у порівнянні з українським?

Так, починаючи з 1998 р. ряд положень російського законодавства, на відміну від українського, відповідає світовій практиці й основним правам людини у відношенні права на освіту дітей без щеплень і  соціального захисту при виникненні післявакцинальних ускладнень:

ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН ОТ 17.09.1998 г. №157-ФЗ
«ОБ ИММУНОПРОФИЛАКТИКЕ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ»

• Статья 5. Права и обязанности граждан при осуществлении иммунопрофилактики
  1. Граждане при осуществлении иммунопрофилактики имеют право на:
  ...бесплатное лечение в государственных и муниципальных организациях здравоохранения при возникновении поствакцинальных осложнений;
  социальную защиту при возникновении поствакцинальных осложнений;...
  2. Отсутствие профилактических прививок влечет:
  ...временный отказ в приеме граждан в образовательные и оздоровительные учреждения в случае возникновения массовых инфекционных заболеваний или при угрозе возникновения эпидемий;
• Статья 18. Право граждан на социальную защиту при возникновении поствакцинальных осложнений.
  1. При возникновении поствакцинальных осложнений граждане имеют право на получение государственных единовременных пособий, ежемесячных денежных компенсаций, пособий по временной нетрудоспособности...
• Статья 19. Государственные единовременные пособия.
  1. При возникновении поствакцинального осложнения гражданин имеет право на получение государственного единовременного пособия в размере 100 минимальных размеров оплаты труда, ...
  2. В случае смерти гражданина, наступившей вследствие поствакцинального осложнения, право на получение государственного единовременного пособия в размере 300 минимальных размеров оплаты труда, установленных законодательством Российской Федерации на день осуществления выплаты указанного пособия, имеют члены его семьи.
• Статья 20. Ежемесячные денежные компенсации.
  Гражданин, признанный инвалидом вследствие поствакцинального осложнения, имеет право на получение ежемесячной денежной компенсации в размере 10 минимальных размеров оплаты труда
• Статья 21. Пособия по временной нетрудоспособности.
  Гражданин, у которого временная нетрудоспособность связана с поствакцинальным осложнением, имеет право на получение пособия по временной нетрудоспособности в размере 100 процентов среднего заработка.

На жаль, ні матеріальні компенсації післявакцинальних ускладнень, ні тимчасове обмеження права на освіту українським законодавством не передбачено.

Що ж стосується самого права на відмову від щеплень, то в Росії воно обговорено більш чітко:

ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН ОТ 17.09.1998 г. №157-ФЗ
«ОБ ИММУНОПРОФИЛАКТИКЕ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ»

• Статья 5. Права и обязанности граждан при осуществлении иммунопрофилактики
  1. Граждане при осуществлении иммунопрофилактики имеют право на:
  ...отказ от профилактических прививок.

Однак, як ми бачили вище, в українському законодавстві прямо описана процедура відмови від щеплень, що також робить таку відмову абсолютно легитимною.

Які щеплення роблять у країнах Європи?

Український календар вакцинації - один з найнапруженіших у Європі. У цьому легко впевнитися, якщо скористатися інформацією, що розміщено на сайті ВООЗ.

У наведеній таблиці можливо побачити зведені календарі щеплень по європейських країнах, а також знайти країни, у яких «украинскі» щеплення не робляться взагалі, чи робляться тільки один раз у житті, або тільки особам з груп ризику.

Наголошуємо, що, за свідоцтвами громадян ціх країн, на практиці відмова від зазначених календарних щеплень не веде до якого-небудь ущемлення грромадянських прав. Без щеплень діти можуть відвідувати дитячий садок та школу, дорослі - працювати за фахом, за деякими виключеннями:

1. В більшості країн для роботи у галузі державного медичного забезпечення обов'язково треба мати щеплення від гепатиту В.
2. У Франції та Італії обов'язкові 3 щеплення, у Бельгії – одна (поліо).

Ми будемо вдячні за виправлення можливих неточностей у наведених таблицях.