Виступ Тамари Веберової

Імунітет людини формується протягом усього життя, але ключовими є перші роки після народження. У медицині є термін - дитяча хвороба, який означає, що хвороба переноситься у дитячому віці, порівняно легко, формуючи довічний імунітет. Існують спостереження та наукові дані про те, що при цьому знижується ризик аутоїммуних та онкологічних захворювань. Накопичені незалежними дослідниками дані показали, що масові вакцинації:

не гарантують, на відміну від перенесеної природним чином хвороби, довічного імунітету і не знижують вірогідності ускладнень при хворобі. Це наочно продемонстрували недавні епідемії дифтерії, кору та перманентна епідемія туберкульозу на Україні. У той же час все частіше повідомляється про зростання числа випадків ускладнень від щеплень. При цьому далеко не всі ці випадки стають відомими громадськості, а розслідування тих, що відомі, часто проводиться абияк. Прикладом цього може служити розслідування випадку застосування неякісного матеріалу для проби Манту. З медичної точки зору ця проба нічого не дає і практично позбавлена сенсу;
вікова планка захворювань зсувається з дитячого до підліткового, юнацького і навіть до дорослого віку. Коли вже хвороба протікає значно важче і, як правило, дає ускладнення. Типовий приклад такої ситуації ми спостерігаємо з епідемічним паротитом (свинкою). Якщо раніше випадки захворювання свинкою зустрічалися украй рідко, то сьогодні це порівняльно звичайне явище, особливо, якщо оцінити їх відсоток по відношенню до загального числа хворих. У дитячих дошкільних і шкільних установах розповсюджується свідомо помилкова інформація, як про те, що щеплення від паротиту дає довічний імунітет, так і про вірогідність ускладнень і їх тяжкість при природному перебігу захворювання;
існуючий термін - керована хвороба - не має сенсу за своєю суттю, оскільки у більшості випадків вакцинація не перериває циркуляції збудників хвороб в популяції і при цьому утрудняє своєчасну діагностику захворювання і можливість застосування правильного лікування та заходів карантінізациі;
декларований ВОЗ 95 % обхват населення вакцинацією, «необхідний» для остаточної перемоги над конкретним захворюванням, просто неможливий, як і "ідеальний газ". У той же час «недостатній охват населення щепленнями» мало не єдина причина епідемій з погляду МОЗ України і особисто заступника Головного санітарного лікаря України Мухарської Л.;
в той же час в усьому світі, особливо у розвинених країнах, спостерігається істотне зростання числа захворювань серед дітей, таких що 20-30 років тому вважалися суто дорослими. Це аутоіммунні захворювання, онкологічні захворювання, порушення нервової системи, алергічні захворювання (астма), діабет. Окремо потрібно сказати про аутизм, захворювання, істотне зростання якого спостерігається в останні 20 років. Є наукові дані про те, що багато з цих хвороб прямо, або опосередковано пов'язані із застосуванням вакцин. Так, зростання числа випадків аутизму в Америці співпало з початком застосування вакцини ММR. Аналізом кореляції решти захворювань і вакцинацій серйозно ніхто не займається. Вакцини часто впроваджуються без довготривалих досліджень про їх нешкідливість. Так ПВО відстежуються тільки на етапі, як правило, від 1 дня до 3-4 тижнів. Вивченням довготривалого впливу ніхто практично не займається, а ускладнення приписуються супутнім захворюванням; захворюванням, що нашарувалися, співпали за часом; загальному слабкому здоров'ю, що проявило себе саме у момент вакцинації; індивідуальній реакції, яку «забули» перевірити... ну ще й марсіанам, якщо нема на що більше списати;
до складу вакцин, що використовуються, входять не тільки живі збудники захворювань, але й токсичні речовини, такі як - ртуть, фенол, солі алюмінію, твін та інші. Які проявляють нейротоксичні, іммуносупресорні (пригноблюючі) реакції, провокують алергічні реакції та інші негативні ефекти. Достовірних наукових даних про вплив малих доз цих речовин на розвиток дітей недостатньо або їх немає взагалі. У той же час вже експериментально встановлено, що з'єднання ртуті, що входять до складу багатьох вакцин, викликають серйозні порушення у процесі формування мієлінової оболонки аксонів головного мозку. А солі алюмінію, що використовуються як ад'юванти (речовини, що підсилюють утворення антитіл) викликають важкі місцеві набряки, пухлини, запалення і загальні хворобливі реакції;
на зміну нешкідливим дитячим хворобам приходять серйозні хвороби, які важко виліковуються і часто приводять до інвалідності. Так, завдяки вакцині від поліомієліту ми отримали онковірус SV-40. Знадобився десяток років після початку масових вакцинацій, щоб встановити зв'язок між SV-40 та раковими пухлинами мозку і рідкісними видами раку, що не зустрічалися до цього часу. Є логічне припущення, що й ВІЛ був занесений у людську популяцію аналогічно SV-40;
сама ідея захисту від хвороб за допомогою вакцин - абсурдна. Не можна зробити людину здоровішою, зробивши її носієм хронічної прищепленої хвороби;
необхідність щепитися нагнітається медичними рекламними компаніями.... «страх перед епідемією» атипічної пневмонії, пташиний грип...;
рядовий лікар, який дійсно знайомий із ситуацією з вакцинами, не може говорити правду про суть речей. Оскільки він залежить від МОЗа, може бути позбавлений премій, ліцензій та т.і.;
з кожним роком список протипоказань зменшується до неприпустимого. Зараз багато серйозних захворювань, при яких 5-10 років тому вакцинація була під забороною, не є протипоказаннями. Суть речей добре відображає цинічна фраза однієї виконавчої медсестри «Ми не щепимо тільки мертвих». Обстеження дітей перед щепленнями проводиться недбало, для галочки, часто не проводиться взагалі. Що вже говорити про аналіз спадкових схильностей або про аналіз наявності природного титру антитіл до хвороби, що щепиться;
у пологових будинках не роблять ні алергічних проб, ні скільки нібудь тривалого обстеження дитини перед щепленням БЦЖ і вакциною від гепатиту В, які проводять у перші ж години та дні життя. Про ефективність вакцинації БЦЖ говорить епідемія туберкульозу на Україні. Дітям зі схильністю до туберкульозу це щеплення категорично протипоказане. Також безглуздою і неефективною є шкірна проба Манту;
у виробництві деяких вакцин, від кору та краснухи зокрема, використовуються клітки людських здорових плодів, що абортували. Отже в самих вакцинах, окрім збудників захворювання, хімічно небезпечних речовин та антибіотиків, присутні фрагменти людської ДНК. Наслідки таких експериментів - довготривалі численні розлади здоров'я, включаючи генетичні та онкогенетичні. Для багатьох батьків один цей факт робить вакцинацію неприпустимою по етичним та іншим нормам. Інформація ця наполегливо замовчується.

Таким чином, якщо люди, що називають себе медиками і що мають владу, хоч трохи замислюються про здоров'я та майбутнє української нації, сотням мільйонів гривень можна знайти більш розумне та благородне застосування.

Ми хочемо, щоб усі батьки, що дозволяють людям в білих халатах ввести у кров своєї дитини вакцину, були всесторонньо обізнані про склад препарату, що вводиться, його ефективність та можливі наслідки. Цей вибір повинен бути осмисленим і усвідомленим. Тому що найдорожче, що є у батьків - це дитяче здоров'я, і відповідальні за нього вони і лише вони, більше ніхто...

Не щеплене населення не повинне піддаватися дискримінації у вигляді неможливості влаштуватися на роботу, неможливості оформити дитину у дитячий садок або школу, відправити на оздоровлення до санаторію. Ці факти є прямим порушенням громадянських прав, закріплених Конституцією країни.