Main site Лига Защиты Гражданских Прав : Форум
Вт, 26 Ноя 2024, 23:05 *
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Войти
Новости: Книга о прививках в подарок для беременных, а также родителей детей дошкольного возраста - http://www.privivok.net.ua/content/693-kniga-o-privivkah-v-podarok-dlya-beremennyh-takzhe-roditeley-detey-doshkolnogo-vozrasta
 
   Начало   Помощь Поиск Войти Регистрация  
Страниц: 1 2 3 [4] 5 6 7
  Печать  
Автор Тема: Медпомощь по-украински  (Прочитано 106270 раз)
0 Пользователей и 15 Гостей смотрят эту тему.
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #45 : Сб, 23 Окт 2010, 11:20 »

Остатки Тамифлю пригодны для лечения гриппа, - Минздрав
http://novosti.dn.ua/details/137626/

Министерство здравоохранения считает возможным использование остатков закупленного «Тамифлю» для лечения гриппа в 2010/11.

Об этом сообщила заместитель директора «Украинского центра гриппа и острых респираторных инфекций» Минздрава Ирина Маркович.

«Запасы «Тамифлю» достаточны, он имеет срок годности, который позволяет его использовать в этом году, поэтому никаких оснований, для того чтобы его не использовать, нет», - сообщила она.

По словам Маркович, «Тамифлю» уже доказал свою эффективность, его можно использовать и при вирусе гриппа типа А, и при вирусе типа В, поэтому и при «калифорнийском» гриппе А (H1N1) и вирусе гриппа А (H3N2), и вирусе гриппа В, которые ожидаются в этом году, он эффективен.

Как сообщало агентство, по состоянию на середину января Украина закупила 804 тыс. упаковок препарата «Тамифлю».

В марте депутат Верховной Рады, член фракции Партии регионов, председатель парламентского комитета по вопросам здравоохранения Татьяна Бахтеева заявила об истечении срока годности 800 тыс. упаковок препарата «Тамифлю».

В период с 29 октября 2009 года по 21 марта 2010 года в Украине от гриппа и ОРВИ, по данным Минздрава, умерли 1 126 человек.


Странно... Вчера на Шустере озвучивали, что срок годности Тамифлю  закончился ещё в апреле...

Хочется добавить, что беременные относятся у вакцинаторов к группе риска, по-этому им особенно "показан" Тамифлю. Однако...
Однако вакцинаторы врут. Или умалчивают о некоторых деталях.
А именно.
Предупреждения при применении Тамифлю при  беременности

При проведении испытаний на животных выяснено, что  препарат проникает через плаценту. Эти данные также показали токсическое воздействие на материнский организм, а также увеличение заболеваемости различными  скелетными аномалиями у потомства.
Это что касается животных. А клинических  испытаний на человеке (беременных)  не проводилось вообще! Так что неизвестно, как эта хрень подействует и к каким осложнениям приведёт.
Предупреждения при грудном вскармливании
Какой эффект будет у грудных младенцев (при приёме кормящей матерью) - неизвестно. На детях до 1 года тоже не проводилось испытаний, хотя именно дети до 2-х лет относятся к группе риска, т.е. которым обязательно нужно принять этот "отличный" препарат.

Почему это умалчивается???

Кстати, научный сотрудник Российского онкологического научного центра имени Блохина Елена Кадырова считает, что побочными действиями осельтамивира  и занамивира смогут стать обезвоживание организма матери и угроза выкидыша.
"Что касается данных о беременных женщинах, то с моей точки зрения, убедительных данных и достаточно больших данных в общем пока нет», - подчеркнул врач-грипполог, профессор, сотрудник института имени Мечникова Юрий Гендон.

На одном из сайтов чётко сказано, что "Женщины, которые являются беременными или кормящими не следует принимать Тамифлю". Там же сказано об осторожности при болезнях почек, зато об остальном - молчание...http://www.buytamiflu.org.uk/contraindications.html

Кроме того, производители такого "прекрасного" лекарства как Тамифлю зачастую умалчивают о том, что его категорически нельзя принимать  людям
 у которых есть заболевания почек,  болезни сердца, заболевания легких, другие серьёзные проблемы со здоровьем, оно может создать условия для возникновения опухоли или расстройства мозга. Почему больше половины противопоказаний не значится в инструкции??? Чтобы это найти, мне понадобилась очень и очень поискать в их фармакологических дебрях.

Клинических испытаний в Украине, да и в России, не проводилось. Поверите на слово?




« Последнее редактирование: Сб, 23 Окт 2010, 11:28 от Вика » Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #46 : Сб, 23 Окт 2010, 21:15 »

Половина лекарств, продающихся в Украине, неэффективны
http://mycityua.com/news/country/2010/10/23/192747.html


Более 50% лекарств, которые продаются в Украине, являются лекарствами с недоказанной эффективностью.
Об этом в эфире одного из украинских телеканалов сказал известный врач-педиатр Евгений Комаровский.
"Поэтому нужно создать доказательную комиссию, которая определит, можно ли принимать те или иные лекарства…", - отметил врач.
По его словам, лекарства для населения должны быть назначены не МОЗ, а медицинской наукой.
Также Комаровский рассказал, что большая часть веществ, которые входят в наиболее "раскрученные" препараты, просто не лечат людей. "Есть факты, что и мел есть в лекарствах, здесь можно привести кучу примеров", - отметил врач.
Он также пожаловался на то, что никто не вкладывает деньги во врачей в Украине.
"Сколько бы мы не открывали больниц, лечатся у врачей. Какая бы не была больница - без врача, без человека, ничего не будет", - подчеркнул он.
"Показать вложение в больницу очень легко - стены, оборудование, особенно перед выборами. Но за 20 лет никто во врачей ничего не вложил... Как были попрошайками, так и остались. Стали еще более попрошайками", - возмутился врач.
Он добавил, что с каждым годом убеждается, что не даром сделал все, чтобы его сыновья не стали врачами. "Каждый год пытаюсь убедить себя, что сделал ошибку, что что-то изменилось, и каждый год убеждаюсь, что это не так", - подчеркнул Комаровский.
Он заявил, что из списка лекарств, рекомендованных МОЗ населению для лечения гриппа, две трети никакого отношения к гриппу не имеют.
"Когда я вижу списки лекарств, которые МОЗ рекомендовало населению для лечения гриппа перед Новым годом, мне стыдно", - подчеркнул он.
"Там из списка две трети лекарств не имеют отношения к гриппу", - отметил врач. "А за каждыми лекарствами стоят люди. И вы знаете, какие", - добавил он.
Говоря о том, как можно решить проблему здравоохранения в нашей стране, педиатр отметил, что нужно развивать в стране амбулаторное лечение, вкладывать деньги во врачей, которые приходят домой к пациентам.
"Представьте - я могу вылечить воспаление ребенку дома за рубль или послать в больницу, где обойдется в сто рублей. Дайте врачу 20 рублей, и не будут всех отправлять в больницы ", - подчеркнул Комаровский.
Он сообщил, что ситуация в амбулаторной медицине катастрофическая, как в милиции.
"Украина - единственная страна в мире, где мама может вызывать врача домой к больному ребенку, а мы хотим и это убрать. Считаю, что нужно оставить то единственное хорошее, что отличает нас от Америки и других стран", - отметил врач.
Он подчеркнул, что ситуация с финансированием в медицине также катастрофическая. "Раньше в больницах хоть что-то было можно бесплатно, можно было хоть кого-то вылечить бесплатно", - подчеркнул Комаровский.
"Если часть средств на стационарную помощь перераспределить на амбулаторное звено, на поддержку и образование амбулаторных врачей, будет легче", - отметил врач.
"Недавно создали фонд поддержки сборной по футбола, потому что у футболистов плохая мотивация. Я хочу, чтобы создали фонд поддержки врачей - у них тоже мотивация плохая", - подчеркнул он.
Комаровский сказал, что в прошлом году власть жала на людей, которые выражали отличающиеся от точки зрения правительства мысли по поводу вакцинации населения от гриппа.
"В прошлом году я в эфире сказал, что в стране заканчиваются вакцины", - рассказал врач.
"Я сказал: странно, что в стране нет вакцин. Почему не собирается СНБО и не решает вопрос вакцин? И тогда мне позвонил по телефону один "меганачальник", и сказал: вы там позволили себе что-то сказать о вакцинации... Так давайте встретимся и поговорим о вакцинах", - рассказал Комаровский.
"Ситуация вот в чем: ни один врач не может открыть рот потому, что здесь же найдется врач более главный, который скажет ему молчать. Здесь нужно уже изменять подход к главным врачам…", - также сказал врач.

Комаровский, наверное, страх потерял Улыбка
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Doctor
Постоялец
***

Kiev

Рейтинг: -18
Сообщений: 170

[БАН за троллинг]


Просмотр профиля
« Ответ #47 : Сб, 23 Окт 2010, 22:17 »

Он говорил банальные вещи, которые знают все врачи. Хотя, слова правильные.
Записан

Критик должен быть готов и способен в любой момент и по первому требованию занять место критикуемого им и выполнять его дело продуктивно и компетентно; в противном случае критика превращается в наглую самодовлеющую силу и становится тормозом на пути прогресса
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #48 : Вс, 24 Окт 2010, 08:49 »

Он говорил банальные вещи, которые знают все врачи, но о которых умалчивают. И продолжают этой дрянью пичкать население Украины.
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #49 : Вс, 24 Окт 2010, 21:54 »

Исчезнет ли реклама лекарств в Украине?
http://glavred.info/archive/2010/10/22/120535-3.html
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Doctor
Постоялец
***

Kiev

Рейтинг: -18
Сообщений: 170

[БАН за троллинг]


Просмотр профиля
« Ответ #50 : Вс, 24 Окт 2010, 21:59 »

А зачем вам доказательства эффективности лекарств? Ведь все исследования куплены фармацевтической мафией.
Вот вакцины - это препараты с доказанной эффективностью (вполне официально). Стало легче?
Записан

Критик должен быть готов и способен в любой момент и по первому требованию занять место критикуемого им и выполнять его дело продуктивно и компетентно; в противном случае критика превращается в наглую самодовлеющую силу и становится тормозом на пути прогресса
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #51 : Вс, 24 Окт 2010, 22:03 »

Вот вакцины - это препараты с доказанной эффективностью (вполне официально).

Не видела ни одного доказательства,  сплошные разоблачения. См. http://www.privivok.net.ua/smf/index.php/topic,682.msg4890.html#new
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Doctor
Постоялец
***

Kiev

Рейтинг: -18
Сообщений: 170

[БАН за троллинг]


Просмотр профиля
« Ответ #52 : Вс, 24 Окт 2010, 22:38 »

Написать разоблачение может любой, а вот обосновать его в суде - это уже другое дело.
Все эти разоблачения - аналог препаратов с недоказанной эффективностью. Или доказательства уже не нужны?
Записан

Критик должен быть готов и способен в любой момент и по первому требованию занять место критикуемого им и выполнять его дело продуктивно и компетентно; в противном случае критика превращается в наглую самодовлеющую силу и становится тормозом на пути прогресса
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #53 : Пн, 25 Окт 2010, 08:31 »

http://www.thinktwice.com/Polio.pdf
Вакцина от полиомиелита: критическая оценка ее тайной истории, эффективности и долгосрочные последствия, связанные со здоровьем.

Хорошая статья о вреде вакцины от полиомиелита (к сожалению на английском языке).
О том, как после вакцинации выросло вдвое количество больных полиомиелитом.

Ещё в 1959 году Эдди Бернис, блестящий ученый, работающий в области биопрепаратов из Национального института здравоохранения, обнаружил, что в вакцинах от полиомиелита по всему миру, содержится агент, способный вызывать рак (в первую очередь у детей).
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #54 : Вт, 26 Окт 2010, 18:02 »

Чиновников Минздрава обвинили в смерти детей
http://lb.ua/news/2010/10/26/71110_CHinovnikov_Minzdrava_obvinili_v_.html

Министерство здравоохранения Украины обвинили в выделении бюджетных средств для лечения детей за границей вне очереди.​
Об этом заявила на пресс-конференции президент благотворительного фонда «Помощь онкобольным детям» Валентина Маркевич.

Она заявила, что за 2009-2010 годы вне очереди пролечились 12 людей, в то же время онкобольные дети, ждавшие лечения за границей (в том числе срочной пересадки костного мозга), за это время умерли.

Минздрав Украины я хочу обвинить в том, что они при распределении и обозначении, кому в первую очередь лечиться за рубежом, они делали привилегии определенным лицам. Родственники сотрудников Минздрава получили за счет бюджетных средств лечение от онкозаболеваний за границей вне очереди. Я считаю это незаконным. Если ты близок (к Минздраву) – ты можешь пролечиться, если нет, значит, ребенок может умереть. Поэтому я обвиняю в смерти этих детей”, – отметила Маркевич.

По ее словам, в Украине очень тяжелая ситуация с онкобольными детьми. “Мы - единственная страна в Европе, в которой не делают трасплантации костного мозга. Наши дети лечатся в Италии, России, Беларуси. Если мы на лечение одного ребенка тратим от 160 тысяч (в Беларуси это стоит 190-210 тысяч евро), то нужно один раз сделать центр трансплантации костного мозга, чтобы мы могли лечить своих детей”, – подчеркнула Маркевич.
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #55 : Ср, 03 Ноя 2010, 20:15 »

Сегодня по ICTV что-то президент недовольно и невнятно пробурчал про недостаточную вакцинацию.
Пока нашла такое Проблема вакцин должна быть решена за две недели - Азаров http://health.unian.net/rus/detail/212855



Премьер-министр Украины Николай АЗАРОВ дал поручение профильным ведомствам через две недели решить проблему наличия вакцин в медицинских учреждениях.

Как передает корреспондент УНИАН, об этом он заявил сегодня на заседании Кабинета министров Украины.

«Предупреждаю, мы будем проверять наличие вакцин и эффективность работы учреждений здравоохранения по вакцинации населения», - сказал Н.АЗАРОВ.

По словам премьера, необходимо проверить весь перечень имеющихся вакцин в медицинских учреждениях перед сезонной эпидемией группа.

Как сказал Н.АЗАРОВ, в большинстве случаев ситуация является удовлетворительной, «однако в отдельных случаях выявлено отсутствие необходимого количества лекарственных средств. Это недопустимая ситуация. Даю две недели, чтобы эта проблема была полностью решена».

По его словам, ответственность за эту работу лежит персонально на председателях соответствующих областных государственных администраций и министре здравоохранения.

Кроме того, отметил он, Министерство финансов и финансовые институты на местах должны в случае необходимости выделить необходимые средства для закупки вакцины.
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #56 : Вт, 16 Ноя 2010, 13:16 »

http://hvylya.org/index.php?option=com_content&view=article&id=7952:-3&catid=4:2009-04-12-12-01-18&Itemid=10
Реформа медицины: Возвращение в прошлое     


Наша медицина стремительно возвращается в XIX век, то, что преподносится населению, как самые современные веяния – система семейных врачей, уже существовало в Российской Империи в виде института земских врачей.

Земская реформа 1864 г. привела к рождению земской медицины, получившей весьма широкое распространение в лечении сельского населения.  На тот момент это было позитивным явлением. Помещики на местах решали, быть ей или нет, определяли форму медицинского обслуживания крестьян, осуществляли найм врачей и фельдшеров, устанавливали им должностные обязанности и должностные оклады. Каждая община содержала своего врача, который оказывал необходимый минимум медицинской помощи: вскрывал гнойники, сопоставлял переломы, принимал сложные роды, лечил терапевтические и инфекционные заболевания, проводили прививки.

Причем стоит отметить, что зарплата у земского врача была сопоставима с государственными чиновниками высшего ранга, что-то около титулярного советника, для населения это обходилось в небольшие ежегодные взносы. Следует подчеркнуть, что по утверждению А.В. Петрова, земская медицина была «паллиативом» в истории отечественного здравоохранения, убедительно показав свою несостоятельность в решении принципиальных вопросов здравоохранения нации. Интересно отметить, что на такой важнейший показатель в жизни нации, как смертность, за четверть века земская медицина не оказала никакого влияния: по статистическим данным первой половины XIX века, она составила 32,5—35,7 промилле, а по материалам Центрального статистического комитета за период с 1867 по 1891 г.—35,5 промилле.

Земские врачи не в состоянии были проводить широкую профилактическую работу, бороться с эпидемиями, проводить серьезные оперативные вмешательства.  Тогдашнее правительство в прививках, дезинфекции и других лабораторно-технических мероприятиях  увидело сравнительно дешевое средство, которое можно было, ссылаясь на научные авторитеты, противопоставить социально-гигиеническим требованиям, более дорогим и политически опасным для привилегированных слоев.


Аналогичная картина наблюдается в современном украинском здравоохранении. Имеется четкая тенденция, при нехватке бюджетных средств на медицину, переложить все ее финансирование на плечи простых людей, а заложниками ситуации сделать семейных врачей. Бесспорно, легче создать тысячи амбулаторий семейной медицины, в которых врач с одним стетофонендоскопом и аппаратом для измерения артериального давления, будет вынужден оказывать медицинскую помощь и детям и старикам, чем развивать и финансировать многопрофильные стационары. Современные украинские князья и помещики, особенно с началом продажи земли превращаются в феодалов, единолично решающих в своих вотчинах проблемы местной медицины, и то, кому жить, а кому умирать.

Сокращение ЦРБ и закрытие участковых больниц, неизбежно приведут к росту смертности, особенно среди наиболее незащищенных слоев населения.  И если для жителей городов проблема семейного врача не стоит так остро, всегда можно обратиться, хотя бы за деньги к другому специалисту, то в сельской местности население будет полностью зависеть от квалификации своего доктора. Общеизвестным является факт, что медик должен учиться всю жизнь, овладевая знаниями современной фармации, новыми методиками лечения.  Но не секрет, что для этого необходима литература, Интернет, общение с коллегами, и все это требует немалых финансовых ресурсов.

Обязательные курсы повышения квалификации перед аттестацией не могут заменить ежедневной работы над собой!!!

В условиях жизни в селе многие врачи очень быстро деградируют и опускаются до уровня фельдшера, так как не имеют мотивации для своего профессионального роста. В итоге, через несколько лет работы дипломированный врач превращается в нечто среднее между фермером и фельдшером. Создание территориально-медицинских объединений (ТМО), которое рекламируется, как альтернатива сегодняшним больницам,  приведет к тому, что люди, которым необходима специализированная медицинская помощь, просто будут от нее отказываться, по той простой причине, что при своих доходах ездить из отдаленного села в крупный районный или областной центр, для них будет непосильным. Да многие элементарно не доедут туда живыми по нашим дорогам и нашими «скорыми». Таким образом, будет достигнута главная цель, стоящая перед нашим государственным руководством – сокращение нетрудоспособного населения, чему в немалой мере будет способствовать и повышение пенсионного возраста.

Пока ты еще в состоянии приносить прибыль – работай, как только пришла пора выйти на заслуженный отдых можешь умирать без надлежащей медицинской помощи.

Полигон

Еще одна серьезная неприятность, которая ожидает простых украинцев, и о которой упорно молчат наши медицинские чиновники, это превращение Украины в полигон для испытаний медицинских препаратов и вакцин.

Дело в том, что любой новый лекарственный препарат должен сначала пройти испытание на животных, а потом на людях, лишь при подтверждении отсутствия серьезных негативных последствий он может быть допущен к широкому применению в клинической практике. Вероятно, люди старшего возраста помнят прогремевшую в прошлом веке талидомидовую трагедию. Лекарственное средство назначалось женщинам для устранения утренних приступов гестоза в первой трети беременности. Именно в этот период происходит формирование конечностей зародыша. В результате эти женщины рожали детей с деформированными или отсутствующими конечностями. Примерно половина этих несчастных детей умерла, но при этом в мире осталось около 10 тысяч уродов! Все закончилось выплатой компенсаций жертвам ужасного медицинского эксперимента.

Доказано, что побочные реакции от лекарств возникают у 10-20% стационарных пациентов. Например, в США серьезные побочные эффекты регистрируются ежегодно у 2,1 миллиона больных и являются четвертой по частоте причиной смерти! Количество жертв лекарственной терапии в три раза превышает число погибших в дорожно-транспортных авариях! И это при том, что в США почти все лекарства отпускаются по рецепту. По данным отечественной статистики, побочные действия лекарств испытывает на себе каждый двадцатый гражданин Украины. По словам специалистов, в неофициальной статистике этот процент гораздо выше.

Все помнят недавний случай смерти мальчика после вакцинации от кори и краснухи. Конечно, эксперты ВОЗ доказывали, что никакой связи между вакциной и смертью подростка нет, но даже самому тупому понятно, что не будь этой вакцинации, ребенок продолжал бы жить. Вообще такая вакцинация в подростковом возрасте вызывает очень много вопросов. Нужна ли она нам – очень сомнительно, но вот то, что она нужна производителям вакцин это, несомненно. Сама вакцина была произведена на азиатском генетическом материале и несертифицировано попала в Украину, где в принудительном порядке началась массовая иммунизация школьников. Заместитель главного санитарного врача, с разрешения которого вакцина попала в Украину, по этому поводу находится под следствием, только умершего мальчика уже не вернешь его родителям. А теперь представьте, сколько смертей еще могло произойти, не возмутись общественность проведением этих прививок.

Зарубежные фармацевтические фирмы нуждаются в испытании новых препаратов на людях. В цивилизованных странах это очень кропотливый процесс, а исследования на детях запрещены полностью. Именно поэтому на многих препаратах можно увидеть надпись – не применять у детей до 3-х, 12-и лет. Эта проблема решается путем проведения клинических испытаний лекарств в развивающихся странах Азии и Африки. Заплатив несколько сот долларов старосте деревни, фармфирмы получают возможность изучать побочные действия и эффективность препаратов на людях, зачастую и на детях. Но дело в том, что испытания, проведенные на чернокожих или азиатах, могут не совпадать с действием лекарств на европейцев, в силу генетических особенностей.

В США и Европе врач, получающий от 50 до 150 тыс. долларов в год, никогда не станет рисковать своим местом и репутацией, проводя испытание медикаментов на своих пациентах. Другое дело Украина, где годовая зарплата доктора колеблется от 1300 до 3000 долларов. Вполне вероятно, за несколько тысяч долларов найти врача, который будет проводить клинические испытания необходимых лекарств. Да и наши министерские чиновники, за более кругленькую сумму, пропустят эти препараты в страну и даже обеспечат им массовое тестирование.

К тому же обнищавшее население ухватится за любую возможность получить бесплатное лечение, а информировать людей, о том, что на них проводятся испытание, вряд ли кто станет. Да и любая мать, у которой нет денег на лечении своего тяжело больного ребенка, ухватится за соломинку в надежде сохранить ему жизнь.

Таким образом, всеобщее обнищание украинцев, сокращение доступности медицинской помощи превращают нашу страну в идеальное место для крупных фармацевтических центров испытывать на наших людях новые медицинские препараты, не особо опасаясь за нанесение ущерба здоровью населения и многомиллионные судебные иски.

Виталий Скороходов, для "Хвилі"

25-10-2010
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
уже не врач
Новичок
*

Вице СССР

Рейтинг: 1
Сообщений: 5


Просмотр профиля
« Ответ #57 : Ср, 17 Ноя 2010, 22:15 »

Написать разоблачение может любой, а вот обосновать его в суде - это уже другое дело.
Все эти разоблачения - аналог препаратов с недоказанной эффективностью. Или доказательства уже не нужны?
Врядли кто подпишется под "обоснованием". Ибо тогда можно попрощаться с работой.
А проведя много лет в институте, многие уже ничего не могут в жизни - в смысле перестройться зарабатывать деньги
другим способом.
В 1988 году, гдето под Одессой, был доктор Сафронов. Который принимал отказных больных -
тех кто отказывался от операции по ампутации конечностей при гангрене. Люди предпочитали умереть.
Так вот он вылечивал их БЕЗ ампутации! Довольно простым "лекарством" которое делал на коленках у себя на
задворках кабинета. Так вот после серии удачных излечений, неколько исцелившихся написали в минздрав.
Что их хотели сделать инвалидами, а добрый дохтур излечил. Без ампутации.
Не буду описывать что далее было, но финал - доктор умер от инфаркта, уже без диплома.
Его лишили диплома, за его деятельность. История описана в некогда прогресивном журнале Химия и Жизнь
гдето в 88-90 годах. Хочу найти журнал, историю запомнил, а надо теперь "фактическое доказательство" - журнал.
Но как то руки не доходят..
Ещё одна ситуация тех времён, рассказанная моим дядькой. Он тогда работал на севере.
Так вот был китаец там у них - он иглоукалыванием лечил радикулит. 2 сеанса и человек надолго забывал про хворь.
Вобщем пошел он на зону, за незаконное врачевание... Дядька сказал - что он перелечил, в правильно понимании этого вопроса
все окружающие деревни... Читинская область, Балейский район...80-й год...
Записан
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #58 : Сб, 20 Ноя 2010, 21:54 »

http://www.dt.ua/3000/3450/70846/

ЦIНА РИЗИКУ


Тієї п’ятниці Володимир Семенович Легеза прийшов із роботи раніше, ніж зазвичай, — о пів на восьму вже був удома. Нарада, яку традиційно називали радою головних, пройшла активно, він як технічний керівник міжнародного проекту «Циклон-4» КБ «Південне» виступав із доповіддю, уважно слухав колег, записував своїм бісерним почерком усі зауваження й пропозиції. Дорогою додому прикидав, коли відбудеться захист його докторської дисертації, планував майбутні зустрічі та поїздки за океан. Тиждень був напружений, він сподівався, що за вихідні відпочине, але втома переросла в біль.

— Чоловік поскаржився, що в нього болять руки від ліктя до кисті, — згадує той вечір Галина Максименко-Легеза. — Я знала, що такий біль може бути при назріванні інфаркту, й відразу викликала «швидку». Чекаємо 20 хвилин. Не їдуть. Телефоную у приватну швидку допомогу, пояснюю, що сталося, погоджуюся на всі умови. Чекаємо. Через одну годину 20 хвилин приїхала міська «швидка». Лікар послухав, поміряв тиск і заявив, що без електрокардіографа він не може визначити — чи це запущене двостороннє запалення легень, чи інфаркт. Друга бригада теж приїхала через одну годину 20 хвилин після виклику. Зробили електрокардіограму, висловили припущення, що у Володі так званий задній бічний інфаркт, до машини його треба нести на стільці. Зробили уколи. Я просила, щоб чоловіка відвезли в нашу відомчу лікарню, але вони відмовилися. Пізніше я дізналася, що був негласний наказ усіх хворих із підозрою на інфаркт доставляти тільки в Клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги (КОШМД). Доїхали за дві хвилини, Володя сказав, що біль вщухає. Я хотіла залишитися з ним, але мені не дозволили. Лікар заспокоїв: «Інфаркт «молодий», пацієнтові всього 53 роки, все буде гаразд, ідіть додому, а вранці принесете ліки, — сказав він, вручаючи мені список.

О сьомій ранку збираю, що потрібно нести Володі, телефоную в лікарню, а лікар каже: «У нас дуже погані новини...»

Дніпропетровськ давно не бачив такого похорону, — вся площа перед Палацом культури машинобудівників була заповнена людьми, жалобна процесія розтягнулася на кілометр. Колеги і друзі не могли повірити в реальність того, що сталося. Всі події тих днів Галина Вікторівна пам’ятає до дрібниць. Кажуть, у стані шоку людина ніби сканує все, що відбувається навколо, аби потім сотні разів прокручувати цю стрічку подій і шукати відповіді на запитання, які не дають спокою роками. Чоловік ніколи не хворів, не скаржився на серце, лікар давав хороший прогноз. Що ж пішло не так? І звідки на його обличчі з’явилася рана?..

— Я побачила на його переніссі злегка загримовану рану зі специфічним контуром — у вигляді математичного значка «менше», — згадує вдова. — Як інженер я це автоматично відзначила, спрацювала звичка читати креслення. Ми з дочкою тоді так нічого й не дізналися, — у морзі сказали, що до них часто з лікарні швидкої допомоги привозять із такими травмами. А після похорону наша з Володею однокурсниця розповіла дивну історію, яка сталася з її родичкою. Жінку теж привезли в реанімацію, де лікар повідомив чоловікові, що є новий препарат, який допомагає при інфаркті, але дорогий — коштує тисячу доларів. Той погодився заплатити. Це було вдень, він сидів під дверми палати і раптом почув, що дружина закричала. Вбіг у палату, з’ясувалося, що в неї відкрилася кровотеча, почалися судоми. Це примусило мене замислитися: може, й у Володі були судоми, і він ударився переніссям?..

Сама добитися відповіді я не змогла, тому найняла адвоката, який надіслав запити в лікарню і морг. Відповіді не прояснили, звідки взялася травма на обличчі. І тоді я звернулася у прокуратуру. Пізніше отримала відповідь: було створено комісію, яка вияснила, що хворому В.Легезі вводили препарат еноксапарин фірми «Авентіс», він підводився з ліжка, тоді, напевно, і травмувався. Але документи він підписав, отож претензій бути не може.

Спочатку я не могла зрозуміти, які документи чоловік міг підписувати вночі в реанімації? Як він міг підводитися, перебуваючи під крапельницею? І раптом розумію, що йдеться про клінічні випробування. Але чому мене про це не попередили? Йду в лікарню, мені показують шість сторінок тексту дрібним шрифтом і підтверджують, що це інформована згода (ІЗ) на участь у клінічних випробуваннях, яку В.Легеза підписав власноручно. Тому згода дружини їм була ні до чого.

— Підпис чоловіка ви впізнали?

— Ні, не впізнала. Там стоять якісь великі каракулі, а в чоловіка був дрібний, бісерний почерк. Крім того, за правилами, він мав прочитати весь цей текст, поставити запитання, отримати відповіді, подумати, ухвалити рішення, і тільки після цього підписати. Це абсолютно неможливо!

— Чому?

— Текст надруковано дрібним шрифтом, він його аж ніяк не міг прочитати. З тієї простої причини, що вже багато років працював із документами тільки в окулярах. Коли Володю несли на стільці в карету швидкої допомоги, про окуляри, природно, ніхто й не згадував, вони так і залишилися лежати вдома в його портфелі.

— Може, хтось йому прочитав текст, і після цього він підписав?

— Хто міг уночі в реанімації йому це читати?! Якщо виходити з реанімаційної карти, то чоловік прочитав і підписав текст, лежачи під крапельницею. З документів видно, що з моменту госпіталізації йому залишалося жити всього лише дві години! Чи міг він у цій ситуації думати про участь у клінічних випробуваннях?!

У пошуках істини всі ті роки, які прожила без Володі, я самостійно вивчала не тільки розділи медицини, що стосуються діагностики й лікування гострого коронарного синдрому, інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії, гострої серцевої недостатності, а й законодавчі акти, котрі регламентують проведення клінічних випробувань в Україні. Я відповідально заявляю, що багатоцентрове клінічне випробування препарату еноксапарин (торгова назва клексан), яке тоді проводилося в реанімаційному відділенні КОШМД міста Дніпропетровська, супроводжувалося численними порушеннями не тільки українського законодавства, а й міжнародних стандартів, а також Гельсінкської Декларації про права і безпеку людини.

— Це серйозне обвинувачення. На чому воно базується?

— Моя заява не голослівна, я зібрала документи, провела численні консультації й експертизи. Усі факти докладно викладено в моїй заяві в Дніпропетровську міську прокуратуру, де було порушено кримінальну справу, а мене визнано потерпілою стороною. Також я надіслала клопотання президентові України В.Януковичу і в Генеральну прокуратуру України.

По-перше, викликає багато сумнівів сам процес проведення клінічних випробувань. У тексті ПЗ, де стоїть прізвище мого чоловіка, написано: «В одному з досліджень використання високих доз еноксапарину продемонструвало підвищення ризику сильних кровотеч у пацієнтів віком 75 років і більше до 9,4% проти 5,3%.
…Зазначене дослідження вивчає питання — чи буде більш низька доза еноксапарину в пацієнтів 75 років і більше знижувати ризик крововиливу в мозок...» Нагадаю, Володі було всього 53 роки. Чому не взяли до уваги його вік? Чи не тому, що набрати групу пацієнтів, котрим 75 років і більше, у нас дуже складно, — адже в Україні тривалість життя набагато нижча, ніж у Європі. Там у 75-річного пацієнта з інфарктом є шанси вижити, а в нас таких і до лікарні не довозять. Кого взагалі набирали в групи? На с. 4 ПЗ є попередження: жінки дітородного віку перед залученням у випробування мають переконатися, що тест на вагітність негативний. Як це розуміти, якщо клінічні випробування планувалися для пацієнтів дуже солідного віку — 75 років і більше? Невже над цим ніхто не замислювався?

По-друге, абсолютно не відпрацьоване питання безпеки пацієнта. На останній сторінці ІЗ написано: «Якщо виникнуть питання або ушкодження, пов’язані з дослідженням, пацієнт може зв’язатися з головним дослідником Коваль Е.А. по телефону». І вказано міський номер. Як ви гадаєте, зможе пацієнт із реанімації вночі зв’язатися з головним дослідником, якщо в нього виникнули запитання або він відчув погіршення свого стану?!

По-третє, проект називався «Рандомізоване, подвійне сліпе, подвійне плацебоконтрольоване, паралельно-групове, багатонаціональне клінічне дослідження ефективності та безпеки еноксапарин, порівняно з нефракціонованим гепарином у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST». У мого чоловіка не було гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST! На превелику силу я зібрала документи, що стосуються його перебування в лікарні, провела експертизу і консультації з багатьма фахівцями. І аналіз крові, і електрокардіограми, зроблені після госпіталізації, показали передінфарктний стан — гострий коронарний синдром, що встановила судмедекспертиза і підтвердив у своєму висновку професор Л.Е., який був тоді завідуючим реанімацією.

— У вас є відповідні документи?


— Так, я можу це довести, керуючись висновками судмедекспертизи, що тривала півроку. Як з’ясувалося, патологоанатом підробив протокол: написав обширний інфаркт передньої стінки, що абсолютно суперечить даним ЕКГ, — два електрокардіографи показали ішемію задньої бічної стінки. Спочатку мені сказали, що розтин показав розрив міжшлуночкової перегородки, а пізніше, на очній ставці, мене почали переконувати, що був інфаркт саме передньої стінки та ще й дводобової давності. Але в такому стані Володя не міг би працювати, адже він не в зачиненому кабінеті сидів, а спілкувався з багатьма людьми, виступав на раді головних, підписував багато документів. Чому так зробили? Тому що інфаркт передньої стінки вважається найтяжчим, фатальним. На мій запит дав відповідь завідуючий реанімацією Інституту кардіології імені Стражеска, який підтвердив, що ці ліки призначаються, відповідно до протоколу надання медичної допомоги, хворим, у яких діагностовано інфаркт міокарда з зубцем Q. Але кардіограми не показали цей зубець. Його не було! Як не було і специфічних ферментів у крові. То на підставі чого В.Легезу залучили до випробування?!

Щоб захистити свої мундири, медики ні перед чим не зупинялися — експертиза підтвердила, що з медичної картки виривали аркуші, вклеювали нові, маркером замальовували назви ліків і дози, аби зверху написати інші, вносили зміни навіть у кардіограму, тому навіть у прокуратуру замість оригіналів пред’являли склеєні ксерокопії.

Я вже зібрала гори документів, які підписували спеціалісти різного рангу — від професора до чергового лікаря. І щоразу мені називають інший діагноз. Державний фармакологічний центр, що відповідає за клінічні випробування, надіслав мені відповідь, у якій написано, що в результаті перевірки встановлено: «У пацієнта Легези В.С. був підтверджений діагноз гострого інфаркту міокарда в ділянці задньобічної стінки лівого шлуночка. Тривалість клінічних проявів... не перевищувала шести годин. Це послужило підставою для залучення пацієнта до клінічного дослідження. Черговий лікар-анестезіолог Олег Філіпенко зазначив, що пацієнт власноручно підписав інформовану згоду».

Вищезазначений лист у листопаді 2005 року підписав В.Чумак, який донедавна був директором «Фармцентру».

Трохи згодом ми теж звернулися до нього з офіційним запитом і отримали таку відповідь: «Наші лікарі — фанати. Задля порятунку людини вони інколи забувають про якісь формальності. Так сталося і в Дніпропетровську. Хворий з інфарктом кілька годин пролежав удома, потім його привезли в клініку. Можна було вже й не везти, всі розуміли, що час втрачено, що це безнадійно. Тоді саме у Дніпропетровську проводилися випробування препарату, який допомагає при інфаркті, він показав хороші результати. Я думаю, що лікар заради порятунку пацієнта вирішив використати ці ліки, — а раптом допоможе! Але пацієнт помер. Людина він у місті відома, лікар злякався, що будуть неприємності, і, швидше за все, сам підробив підпис пацієнта на документі про участь у клінічних випробуваннях. Хворий був у такому стані, що не міг нічого підписувати. Я на боці лікаря, — він намагався зробити все, щоб урятувати людину.

У США на одного жителя проводиться 20 клінічних випробувань, а в Україні всього п’ять, отож не треба вдавати, що в нас суцільні випробування. На Заході, якщо страхова компанія дізнається, що пацієнт бере участь у клінічних випробуваннях, вона візьме це на замітку і доведе, що він сам погіршив стан свого здоров’я, тому компенсації йому не бачити. У нас же для багатьох це єдина надія отримати безплатне лікування та ліки», — переконаний В.Чумак.

Документи, зокрема й ІЗ, які зберігає у своєму архіві Г.Максименко-Легеза, не залишають сумнівів у тому, що її чоловік справді став учасником клінічних випробувань у реанімації. Збереглася письмова відповідь чергового лікаря О.Філіпенка, який підтверджує, що в пацієнта не було протипоказань для тромболітичної терапії в рамках проекту клінічних випробувань: «Хворий особисто при мені прочитав зазначений документ і дав згоду брати участь у проекті. Я не пам’ятаю, читав Легеза В.С. в окулярах чи без окулярів. Після того, як хворий підписав інформовану згоду, було проведено рандомізацію хворого, — я по телефону, що містився в ординаторській, зв’язався з центром проведення цього проекту, відповів на поставлені мені запитання, а мені повідомили номер, присвоєний пацієнтові, тощо. Після цього було проведено тромболітичну терапію. Під час її проведення у хворого розвинувся набряк легенів. Незважаючи на проведення терапії, хворий знепритомнів, зупинилися дихання і кровообіг...»

Багато людей переконані: якщо хворий потрапляє в реанімацію, там відразу ж розгортається боротьба за здоров’я та життя пацієнта, його ні на секунду не залишають без нагляду й уваги. Боюся, що пояснення чергового лікаря багатьох розчарували. Попри тяжкий стан хворого, він витрачав час на те, щоб телефонувати з ординаторської, диктувати анкетні дані, погоджувати подальші дії. Не дивно, що ніхто так і не зміг пояснити, як на переніссі лежачого пацієнта з’явилася травма.

До проведення клінічних досліджень лікарських препаратів у нас причетні багато державних і недержавних установ — НАМНУ, Мінздоров’я, Державний експертний центр України, Центральна комісія з питань етики МОЗ, Міжнародний фонд клінічних досліджень, цікавляться пацієнтські організації. Усі вони брали участь у міжнародній конференції, яка нещодавно відбулася в Києві. Особлива увага на цьому форумі приділялася етичним питанням, зокрема обговорювалися проблеми проведення клінічних випробувань з участю дітей та вразливих пацієнтів.

До цієї категорії, за словами голови Центральної комісії з питань етики Міністерства охорони здоров’я України професора В.КОРНАЦЬКОГО, належать пацієнти, котрі не можуть самостійно дати відповідь, чи згодні вони стати учасниками клінічних досліджень.

— Якщо хворий непритомний, у реанімації, тоді інформовану згоду підписують найближчі родичі — чоловік або дружина, батьки, повнолітні діти. Але в особливих випадках, коли потрібно приймати термінове рішення, а родичі на цей момент відсутні, таке рішення може прийняти консиліум лікарів, — пояснює професор. — Це дозволено законом, бо це в інтересах хворого. Але останніми роками я не чув про такі випадки.

— Чи зможе черговий лікар у реанімації впоратися з ситуацією, якщо стан учасника досліджень різко погіршиться, наприклад виявляться побічні дії препарату, відкриється кровотеча?

— Попри всю мою повагу до лікарів, даруйте, пересічний лікар дослідженнями не займається. Це може робити тільки висококваліфікований лікар із відповідним досвідом.

Галина Максименко-Легеза напам’ять вивчила телефони і прізвища людей, зазначені в ІЗ, яким можна зателефонувати у разі потреби. Та що з того, коли їй відповідають, що вона помилилася номером або що така людина не працює.

— Телефони київські, довелося їздити в столицю, — розповідає Галина Вікторівна. — Я хочу, аби всі ті, чиї родичі стали учасниками клінічних випробувань, розуміли, на що їм слід звертати увагу. Не розповідатиму, скільки часу та грошей я витратила на телефонні дзвінки, як усі чиновники намагалися мене якнайшвидше спекатися, називаючи інші номери й кабінети. У «Фармцентрі» я з труднощами потрапила на прийом до начальника відділу, кандидата наук, яка відразу ж мені заявила: «Ви з глузду з’їхали, якщо підтверджуєте, що якийсь пересічний лікар робить тромболізис у реанімації. Такого бути не може!»

Спеціаліст Мінздоров’я всіляко відхрещувалася від клінічних випробувань і стверджувала, що вперше про це чує, хоча її дані були вписані в ІЗ.

Адвокат зробив запит у страхову компанію, і я дізналася, що фірма — замовник клінічних випробувань еноксапарину — не отримувала жодної інформації про страхові випадки. Оскільки ж не було заяв, то і виплат страхових компенсацій теж не було.

— Це викликає у вас сумніви?

— За офіційними даними, у цьому проекті брали участь понад 20 тисяч пацієнтів із 48 країн світу. За обсягом проведених випробувань Україна посіла шосте місце. У мене є інформація, що в нас тільки за два роки у випробуваннях було задіяно близько 800 чоловік, із них близько 10% померли. Як випливає з документів, препарат спочатку вводили внутрівенно, потім уже скорегували дозу і робили підшкірно. Але немає інформації, щоб хоч хтось отримав компенсацію за участь у цих клінічних випробуваннях.

Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Вика
Ветеран
*****

Рейтинг: 41
Сообщений: 1103



Просмотр профиля
« Ответ #59 : Сб, 20 Ноя 2010, 21:55 »

ЦIНА РИЗИКУ (продолжение)

— Ви зверталися в «Авентіс Фарма», яка була спонсором досліджень?[/color]

— Ні. І хоча випадок був резонансний, вони мені теж не телефонували. На мою думку, фірма винна в тому, що не контролює процес. Мало пообіцяти адекватну медичну допомогу у разі погіршення стану пацієнта, це ж поняття невизначене, воно залежить насамперед від матеріальної бази і кваліфікації лікарів. Я розумію, що у США і Європі виходять із критичної ситуації суворо за протоколами, а в нас — як вийде.

«Фармцентр» зобов’язаний проводити аудит клінічних баз. Як випливає з офіційної відповіді, направленої у прокуратуру, спочатку їх передбачалося 14, але залишилося тільки десять. Решту виключили, бо вони не надали карт атестацій, зокрема і КОШМД. Можливо, причина — застаріла матеріальна база? Черговий лікар цього не заперечує, він письмово це підтвердив: «У нашому відділенні немає ехографа (у лікарні він є, але вночі не працює), немає рентген-установки, ангіографа.
…Хворий Легеза був включений у дослідження, щоб запобігти погіршенню стану. Патологічного зубця Q на електрокардіограмі не було, ангіопластика в нас не застосовується».

За правилами, лікар мав виключити 30 пунктів протипоказань, а як це зробити без необхідного в кардіології устаткування? Крім того, лікарі зобов’язані пройти централізоване навчання, проте не всі це зробили. Лікар, котрий лікував пацієнта, зізнався, що не зміг поїхати на тренінг, навчався самостійно. У декларації дослідника написано: «Я працюватиму відповідно до вимог якісної клінічної практики». Але, як з’ясувалося, крім керівника досліджень Коваль Е.А., ніхто з лікарів цього не підписував. Чи варто після такого дивуватися, що правила порушувалися на кожному кроці?!

Відділення реанімації КОШМД, де проводилися клінічні дослідження, є клінічною базою кафедри госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії. Її ректор, академік НАМНУ Георгій ДЗЯК, пояснив, що правила недавно змінилися:

— Два роки тому вийшов новий наказ МОЗ, який дозволяє проводити дослідження не на клінічних базах, а в лікарнях. Головний аргумент — там лікують.

— Але чи готові лікарі звичайної міської лікарні проводити клінічні дослідження? А як же науковий підхід?

— Виходить, що треба влаштувати професора або доцента на півставки лікарем, щоб він міг виконувати програми досліджень. Але це неможливо.

Чи завжди дослідження безпечні? Ні. Будь-які ліки мають і позитивний ефект, і негативний. Ми вели дослідження з кардіології, надійшов пацієнт, дуже тяжкий. Він отримав препарат, який застосовують при інфаркті міокарда.

— Маєте на увазі еноксапарин?

— Так. Пацієнт помер. У нього був надзвичайно тяжкий інфаркт, підтверджений морфологічно. Це був повторний інфаркт. Однак дружина пише, скаржиться, я вже кому тільки не відповідав. Але звільнити свого фахівця — професора Е.Коваль — я не можу, ні за що. Вона нічого не порушила, все виконала правильно. Це питання розглядалося вже неодноразово.

В ІЗ є розділ, який роз’ясняє, «що відбудеться, якщо пацієнт отримає ушкодження в результаті участі в дослідженні». Спонсор, у нашому випадку — компанія «Авентіс Фарма», гарантує «відшкодування розумних і необхідних медичних витрат, які виникли в учасника дослідження і які є прямим результатом лікування або побічними реакціями на введення енаксопарину... у випадку, якщо цих витрат не покриває медична страховка хворого. Це твердження не поширюється на помилки і необережність будь-кого зі співробітників лікувальної установи. Жодна інша компенсація не надаватиметься учасникам дослідження».

— Як ви гадаєте, є шанси у когось із учасників досліджень отримати хоч мінімальну компенсацію?

На це запитання недавно намагалися відповісти учасники I Всеукраїнського конгресу організацій пацієнтів «Єднання».

«Торік у клінічні випробування було залучено 36 тисяч пацієнтів, — констатував голова Комісії з біоетики при президії НАНУ академік НАНУ і НАМНУ Юрій КУНДІЄВ. — Не варто забувати, що випробування — це відомий ризик для пацієнта, для його здоров’я. В усьому світі здоров’я учасника випробувань страхується страховими компаніями. І в нас теж це роблять. Але фармкомпаніям дуже вигідно проводити випробування саме в нас, бо сума страховки мізерна, порівняно з тією, яка вимагається, скажімо, у США. Там пацієнта, котрого включають у проект, страхують на мільйон — півтора мільйона доларів. У нас — тисяча або дві тисячі гривень. Ось і вся ціна ризику».

Що тут заперечиш? Академік має рацію. Ми, на жаль, звикли, що в багатьох ситуаціях до нас ставляться як до людей другого або навіть третього гатунку. Європейці цього ніяк не можуть зрозуміти. Тележурналісти одного зі скандинавських телеканалів, які проводили розслідування за підтримки проекту SCOOP, порівнювали проведення клінічних випробувань у різних країнах і все не могли повірити, що в Україні, яка, на їхню думку, теж європейська держава, можуть бути такі смішні суми страховок, особливо, якщо врахувати курс гривні до євро: «Хіба може нормальна людина ризикувати своїм здоров’ям за 100 євро?!»

Правда, як стверджує заступник директора Державного експертного центру МОЗ Анатолій МОРОЗОВ, недавно страхові суми значно збільшили.

— У разі смерті чи втрати здоров’я компенсація становитиме не менше 10 тисяч доларів. Чому саме така сума? Розрахунок простий — сумували мінімальну заробітну плату за десять років. Центральна етична комісія ухвалила рішення, якщо в договорі буде менша сума — його розглядатимуть. Якщо спонсор поставить більшу суму — це схвалюється.

— І є вже випадки виплат?

— Так, є.

Але знайти пацієнтів чи їхніх родичів, котрим спонсор клінічних випробувань виплатив компенсацію, — справа нереальна. Таку інформацію оберігають ретельніше, ніж назви закордонних банків, у яких зберігалися гроші КПРС.

У «Фармцентрі» постійно скаржаться, що в Україні проводиться занадто мало клінічних випробувань, законодавство так зарегулювало це питання, що спонсори оминають нас стороною, внаслідок чого держава недоодержує мільйони. Міністр охорони здоров’я Зиновій МИТНИК вважає, що держава в будь-якому разі не розбагатіє, бо гроші за проведення клінічних випробувань ідуть повз скарбницю.

— Відповідно до законодавства, лікувальна установа, яка утримується за кошти бюджету, не має права укладати договір на проведення клінічних випробувань і брати гроші від фірми-спонсора. Однак проекти реалізовуються, фармфірми платять. Запитання — кому?! Я виступаю за те, щоб легалізувати плату за клінічні випробування, вивести гроші з тіні.

За словами президента Всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів Віктора СЕРДЮКА, —всього дві сім’ї — з Дніпропетровська і Києва, які втратили своїх рідних під час клінічних випробувань, звернулося до нього по допомогу. При цьому спонсор київського проекту, щойно дізнався від нас про страховий випадок, відразу виплатив компенсацію, правда, невеличку. А в Дніпропетровську, очевидно, звикли, що ніхто нікуди не звертається, нічого не розслідує, а отже, нічого й не доб’ється. Зовсім не враховують, що людина освічена, з системним мисленням, зможе докопатися до істини й довести справу до суду.

— Усього дві заяви, при тому що в Україні у випробуваннях беруть участь десятки тисяч людей щорічно?

— Якщо через рік або два по закінченні проекту провести опитування, то 70—80% учасників щиро скажуть, що в жодних дослідженнях участі вони не брали. Проведення такого анкетування, до речі, є в акредитаційних умовах. Не така вже вона інформаційна й добровільна, ця згода, якщо люди потім і згадати про неї не можуть. Тому ніхто й не звертається по компенсацію, навіть якщо має на це право. Чим зручні для пацієнта клінічні випробування? Пацієнт підписує папір, а натомість одержує безплатне інструментальне і лабораторне обстеження, ліки, увагу лікаря, нарешті.

— А інші пацієнти, які так само сплачують податки і мають право розраховувати на увагу лікаря? По два тижні чекають черги на аналіз крові, УЗД через місяць, і тільки за гроші. Отже, клінічне випробування — це ще й додаткове навантаження на клініку, на діагностичні кабінети й лабораторії, на ту ж таки реанімацію.

— Але спонсор проекту за все це платить клініці.

— Чи є факти, коли клініка за ці гроші щось придбала?

— За різними оцінками, клінічні випробування в Україні коштують спонсорам 500—700 млн. доларів. Можна поцікавитися в управлінні охорони здоров’я обласної або міської адміністрації, що було закуплено за останні три роки на гроші, які надійшли в лікарні за час проведення клінічних випробувань.

— Ви цікавилися?

— Нас насамперед цікавить доля пацієнтів. А грішми нехай цікавляться компетентні органи.

Загалом же, ми за клінічні дослідження. Їх має бути більше. Бо, по-перше, наші пацієнти хоча б у таких випадках одержать безплатне обстеження і ліки, а також увагу лікаря. По-друге, це впливає на розвиток науки, — ми дізнаємося про новинки. І по-третє, наші лікарі хоч якось відстежують світові тенденції, ознайомлюються з новими методиками та протоколами лікування.
* * *

Галина Максименко-Легеза докопалася, звідки взялася рана на переніссі її чоловіка. Неподалік ліжка стояла тумбочка, до якої був прикручений кронштейн, торець котрого і міг залишити рану у вигляді математичного знака.

«Коли я це побачила, встигла сфотографувати, лікар швидко зорієнтувався, тумбочку прибрали, а слідчому потім сказали, що її тут ніколи не було. Чому Володя вдарився обличчям — ніхто ніколи не дізнається. Я отримала повідомлення з прокуратури, що кримінальну справу закрито...»

Один из комментариев к статье "  * Автор: Все просто. Главврач обеспечит любые испытания за хороший левак

Главрачи больниц охотно соглашаются на проведение испытаний на своих больных. Для некоторых Г.Вр это существенный источник дохода. При мизерной страховке испытуемых больных, фирмы находят хорошие деньги для "стимулирования" мед.начальников. Г.Вр обеспечивают их больными в качестве безропотных испытуемых, не глядя подписывают нужные протоколы с нужными результатами. За это фирмы им устраивают поедки в Европу "на конференции", презенты "
Записан

The only safe vaccine is a vaccine that is never used
Страниц: 1 2 3 [4] 5 6 7
  Печать  
 
Перейти в:  

Powered by MySQL Powered by PHP Powered by SMF 1.1.21 | SMF © 2006-2009, Simple Machines Valid XHTML 1.0! Valid CSS!