О здоровье, иммунитете и смысле жизни

[Нещеплений]

Найголовніший засіб для зміцнення імунітету - відмовитись від вакцинації, як ворожої біологічної зброї. Сама по собі відмова від вакцин дасть більше, ніж усі спорти разом узяті.

[Flare]

Найголовніший засіб для зміцнення імунітету - відмовитись від вакцинації, як ворожої біологічної зброї. Сама по собі відмова від вакцин дасть більше, ніж усі спорти разом узяті.

Відмова від щеплень - це питання навіть не ставиться, бо майже кожному на цьому форумі це зрозуміло.

Мається на увазі питання, яке нерідко спливає при ухваленні рішення про відмову від щеплень: "А як жеж тепер підтримувати імунітет без вакцин?" 
Багато людей же щиро вважають, що якщо медичне втручання має назву "імунізація", то воно дійсно сприяє підвищенню імунітету...

[Алла]

Как поднимали иммунитет партизаны ВОВ в болотах Белоруссии. Вот что мне рассказал Закревский В.Ф., 1919 г. р. В 1939 г ему предлагали ампутировать ногу. Бурсит ли, костный туберкулез - в райцентре, где он жил, точного диагноз поствить не могли, но боль была нестерпимой.
Родственники договорились о консультации у известного вр. Мовзона в Гомеле, тот прооперировал, ногу сохранил. Многомесячный гипс, лечение.
Когда попал в 1941 г в партизанам, подумал, что в таких условиях с больной ногой ему будет конец.  Партизаны возвращались на базу через болото по пояс, постоянная сырость и холод.
но такое было у них НАПРЯЖЕНИЕ, что никто не болел. и его нога тоже. "Напряжение" - его слово.
Тело стало послушным инстументом выполнения более важных задач. Желанием победить выгоняли из организма любые болезни.
Водку не пили, до партизан сталинские "сто грамм" не доходили. Хоть их не мог спаивать.
Видела, как усилием воли выгонял из организма болезнь мой отец-фронтовик. Наверно, все фронтовики это умение освоили. У них есть чему поучиться. 

[Андрей_С]

Найголовніший засіб для зміцнення імунітету - відмовитись від вакцинації, як ворожої біологічної зброї. Сама по собі відмова від вакцин дасть більше, ніж усі спорти разом узяті.

Відмова від щеплень - це питання навіть не ставиться, бо майже кожному на цьому форумі це зрозуміло.

Отнюдь не все всем понятно. Вот я постоянно вижу двухлетних и даже годовалых детей у родителей на руках, жующих конфеты, белые булки, глазированные сырки и т.п. дорогой пищевой мусор (при этом некоторые родители еще рассказывают о дороговизне фруктов, как бы в оправдание), некоторые родители мне по наивности рассказывали, чем они детей кормят (я уж молчу о том, что едят и пьют сами родители) - это ужас! И КАК тех детей одевают - на полярниках в Арктике одежек меньше! Ну и вот распропагандируем мы этих родителей не делать детям прививки и что дальше? А ничего - как болели их дети, так и будут болеть, плюс-минус процентов 10. И вот они нам и скажут: "Ну вот отказались мы от прививок, а где ж обещанное здоровье? Нету! Так вы нас обманули!" Потому не надо давать несбыточных обещаний, а честно говорить, что отказ от прививок - всего лишь ОДИН (хоть и важный, кто спорит) фактор, определяющий здоровье. А радужные картины, не соответствующие действительности, по нам же, сознательным отказникам, и ударят.

[Алла]

замечание в точку! Нет надежды на прививки. на таблетки - рождается более эффективная модель построения здоровья как своего, так и детей. сбросили в шеи прививочное ярмо, теперь учимся жить здоровыми.
СЕйчас меня продолжают восхищать деятельные старики. Нина П, ей 76 - продолжает ходить на в море. Говорит, тепло. Не за ней. немощной, родственники ухаживают, а она по-прежнему помогает своей  семье. Встречаю своего партизана- в 90 он идет без всякой палочки быстрее многих молодых. Говорит, проехал 1 остановку, потому что опаздывал. А так ходит пешком!
Есть у кого учиться. А мы сделаем еще большее! Знаний, как это делать, сейчас достаточно. На сколько хватит желания и силы воли.. 

[Нещеплений]

Багато людей же щиро вважають, що якщо медичне втручання має назву "імунізація", то воно дійсно сприяє підвищенню імунітету.

Буґаґа... Щеплення створені, щоб вбивати імунітет. Так, дійсно, вони можуть давати імунітет від одних хвороб, але при цьому вбивають імунну систему в цілому.

И КАК тех детей одевают - на полярниках в Арктике одежек меньше!

Особливо - вуха... А отити та багато інших хвороб починаються безпосередньо через вакцини або через те, що імунітет та організм взагалі вбитий вакцинами. Коли заборонять вакцинацію, "застуди" можуть зменшитись, але:
1. Можуть початись епідемії, бо фармацевти не настільки дурні, щоб так просто віддати такий зручний інструмент створення черг в аптеках. Вони можуть запустити "вакцинні" хвороби і викликати епідемії (фахівців з цього в них достатньо).
2. Суспільство не одразу стане здоровішим. Більшість - частково або повністю вакциновані, а хто зна скільки хвороб ще можуть викликати вакцини (бомби уповільненої дії) у вже вакцинованих.
3. Коли проводили експеримент з вакцинацією кроликів, 4 покоління народжувало виродків, а 5 - мертвонароджених. Навіть якщо не вакцинувати безпосередньо дітей, батьки все рівно - вакциновані. Масову вакцинацію ввів ще Лєнін, тобто сьогодні народжується десь 4 вакциноване покоління, і не надто здорове, діти хворіють, як старці.

[Flare]

Вообще, как верно заметил Андрей_С, прививки в деле подрыва иммунитета выступают отнюдь не в одиночестве.

Неестественное питание рафинированными термообработанными продуктами тут играет одну из первых скрипок.
Вся эта слизь в организме, накапливающаяся из-за неправильного питания, вызывает потом риниты, отиты, гаймориты, пневмонии и т.п.
И простой отказ от вакцинации при сохранении общепринятых образа питания и жизни может не дать заметного эффекта...

[Aшас]

Всім здоров"я.
Хочу задати питання аудиторії цьго сайту.
Чи не ризикуємо ми своєми маленькими дітьми коли ходимо на причастя до церкви.
Давайте мислити об"ктивно.
1. Я православний (хоча вважаю, що роз"днання як і в будьякій гілці влади відбулося штучно також і в релігії) і це не значить, що я чимсь кращий за буддистів.
2. Як сказав Трелебов (можливо хто знайомився  з його варіантом тлумачень багатьох речей) вірити потрібно Богу а не в Бога і я з ним погоджйюсь.
3. Об"єктивно кажучи всі ми добре знаємо з яких причин приходять до церкви (часто з проблемами свого здоров"я) відповідно стають джерелом зараження оточуючих.
4. Мій племінник і Хресник йому вже 4 роки має і бсж і акдс і ходить частенько з папою чи мамою на причастя і до речі часто хворіє (я в данному випдку не хочу сказати, що причиною є причастя скоріше не ефективність данного таїнства).
5. Старці як кажуть від Бога в свій час казали, що настануть часи коли церков буде багато, але ходити в них вже буде неможливо (вважаю, що ці часи вже прийшли).
6.На мою думку краще молитися вдома як мамі так і папі за своїх дітей та по мірі можливості вести здоровий спосіб життя.
Давайте спробуємо обговорити цю тему.
Хрещення ми вже прийняли, хоча я і не впевнений в істинно-правильному рішенні (хоча і альтернативи впринципі поки, що не знайшов).
Прийму будьяку критику в свою адресу....

[Вика]

Я не думаю, что ходя в церковь сразу становишься ближе к Богу.
Бога нужно иметь в сердце своём.

Зачастую, это дань моде, привычке.

Меня терзают смутные сомнения по поводу благочестивости и соблюдения божественных заповедей, например, при виде огромных евро-котеджев  на территории нашего Покровского собора и при виде батюшки, который приезжает на огромном джипе, в который, с трудом, между сиденьем и рулём протискивается его пузо.

Ну а в огромной толпе прихожан не трудно и грипп и прочее подхватить. Впрочем, как и в любом другом людном месте.

[Aшас]

Нажаль це так і навіть більше
http://rutube.ru/tracks/3119088.html
http://www.youtube.com/watch?v=pN0OTLNV9ew
http://www.youtube.com/watch?v=leKGlRHeacQ&playnext=1&list=PLAD084FA1003BEDCF
І взагалі в мене дуже багато питань, але це вже інша тема.
До речі в свій час, якщо я не помиляюсь коли помер Серафім-Саровський то його закопали як "собаку" і сказали простим вірянам забудьте. Тільки згодом під натиском громадькості його канонізували.

[Владлен]

Всім здоров"я...

Прийму будьяку критику в свою адресу....

Здравствуйте, Ашас.
Спасибо за пожелания здоровья. Только, если бы вы еще раскрыли немного, что такое здоровье для вас?

 

Чи не ризикуємо ми своєми маленькими дітьми коли ходимо на причастя до церкви.
 

Вы, наверное, знаете, что мы живем в двойственном (двухполюсном) мире. Поэтому и ответ тоже должен быть двойственным.
Поэтому если вы идете на причастие как потребитель, как человек ничего не способный, и не желающий самостоятельно сделать (в плане внутренней работы), а надеющийся на силу священника и церкви – то на причастие ходить может быть опасно. Если человек наполнился грехами и не желает меняться сам, а надеется на спасение Богом, церковью, священником – тогда отражая греховную наполненность родителя -  ребенок будет болеть и получать травмы, неудачи.
Вообще то в церковных правилах есть своеобразная техника безопасности:
 «Взрослые перед Причастием обычно исповедуются. К Причастию необходимо готовиться. Прежде всего помириться со всеми, попросить — каждый сам знает у кого — прощения. По возможности помолиться и попоститься. Духовно, молитвенно, внутренне настроиться, ожидая причащения как великой радости общения и соединения со Христом.»
Если человек все это выполнит от чистого сердца, открыто, честно, а не для галочки – то это и даст результат. Церковь со своими правилами в данном случае выступает неким напоминателем правил гармоничной жизни. Сможет человек выполнять их самостоятельно в любом месте – церковь ему не нужна. Забывает сам – церковь ему периодически поможет напоминанием. И размер живота священника тут не причем. Всю духовную работу человек уже способен делать сам.

4. Мій племінник і Хресник йому вже 4 роки має і бсж і акдс і ходить частенько з папою чи мамою на причастя і до речі часто хворіє (я в данному випдку не хочу сказати, що причиною є причастя скоріше не ефективність данного таїнства).

Здесь, вероятнее всего, отражается поверхностное отношение родителей вашего племянника к этому обряду. Действительно ли они проделали глубокую внутреннюю работу? Простили окружающих их людей, не обижаются на трудные ситуации в жизни, учатся быть счастливыми в том мире который у них есть на данное время – мире который им подарил Бог. Ведь Христос не обижался на мир и людей даже в во время его мучений на кресте. Он научился быть с Богом в любых ситуациях.  И не боялся заболеть в толпе. Как многие из нас. Потому как все мы сотворены творцом нашим, и если его воля дать нам болезнь, то принять нужно ее как дар от творца. При конструктивном подходе, болезни развивают и просветляют человека. Они показывают путь к Богу.

6.На мою думку краще молитися вдома як мамі так і папі за своїх дітей та по мірі можливості вести здоровий спосіб життя.
 

Не понял точно, что вы хотели передать. Но на всякий случай напомню: «Не сотвори себе кумира». Как выпонимаете эту заповедь?

[Aшас]

Перед тим як дати розгорнуту відповідь, я хочу запитати Вас.
У Вас є діти і чи щеплені вони?

[Владлен]

Перед тим як дати розгорнуту відповідь, я хочу запитати Вас.
У Вас є діти і чи щеплені вони?

Да, есть дочка.
Одну прививку ей поставили.

[Aшас]

Здоров"я для мене це як фізичне так духовне (моральне, етичне і т.далі). Причому вважаю, що ці два поняття (фізичне і духовне) повинні бути в рівновазі. Бо вони є взаємодоповнюючі одна одне.
Причому про духовне завжди розумію і без церкви та славнозвісної книги "Біблії" (в яку теж заложени, протиріччя, але це окрема тема).
Впевнений, Творець з нами спілкується на мові життєвих обставин. Вірю, що на планеті Земля ми тимчасово і проходимо навчання та складаємо іспити і залежності від результату попадаємо на інший урок (щось подібно до реінкарнації)
Над собою працюю хоч і не так вдається як хотілосяб. Нйтяжча робота це робота над собою.
Впевнений, що 90% людей а можливо і всі 99% ходячи до церков приділяють увагу свою увагу в першу черку "обряду". Їм здаєтся, що половина успіху залежить від того скільки образів вони поцілують скільки разів перехристяться і таке інше.
Для мене важливіше є відчуття та визнання свої помилок. Відчуття вдячності до Бога за те, що він допоміг стати таким який я є. І на данному етапі життя я щасливий і дуже вдячний йому за це. Але так було не завжди. Подивившись назад у минуле я розумію, що все взаємопвязане і я став таким завдяки випробуванням долі.
З приводу кумира.
Розумію що не потрібно старатися бути на когось схожим але старатися розвивати в собі найкращі якості які є були і будуть в інших людей.
От не розумію, але здогадуюсь. як так вийшло, що ми носим символ постраждалої людини, п"ємо симвлоічно її кров і поїдаємо її плоть. Канібалізм якийсь виходить.

[Владлен]

Здоров"я для мене це як фізичне так духовне (моральне, етичне і т.далі). Причому вважаю, що ці два поняття (фізичне і духовне) повинні бути в рівновазі. Бо вони є взаємодоповнюючі одна одне.

Дуже розмита відповідь. Навіщо розділяти людину на частини? Фізичне здоров`я, моральне здоров`я. Людина це ж цілісна істота, всі ці системі знаходяться в ній. Всі ці системі працюють разом, а не окремо. Тож, на мій погляд і здоров`я повинно бути  якесь одне. Як людина може визначити здорова вона чи ні? Та взагалі, навіщо люди так прагнуть здоров`я?
[/quote]

Впевнений, Творець з нами спілкується на мові життєвих обставин.

Тоді як ви вважаєте, погіршення стану дитини після вакцинації, це розмова Творця з батьками (сотворцями цієї дитини) чи якісь непотрібні життєві складнощі, від яких якомога сильніше треба застерігатися у майбутньому? Що творець такими випадками намагається донести до нас?

Над собою працюю хоч і не так вдається як хотілосяб. Нйтяжча робота це робота над собою.

Що заважає працювати так як хотілося?

Впевнений, що 90% людей а можливо і всі 99% ходячи до церков приділяють увагу свою увагу в першу черку "обряду". Їм здаєтся, що половина успіху залежить від того скільки образів вони поцілують скільки разів перехристяться і таке інше.

На мій погляд, навіть в цих, може не до кінця усвідомлених діях теж є шанс щось побачити, відчути та рухатись далі. Не забирайте цей шанс у людей своєю впевненістю. Бо «Пути Господни неисповедимы».

Для мене важливіше є відчуття та визнання свої помилок. Відчуття вдячності до Бога за те, що він допоміг стати таким який я є. І на данному етапі життя я щасливий і дуже вдячний йому за це. Але так було не завжди. Подивившись назад у минуле я розумію, що все взаємопвязане і я став таким завдяки випробуванням долі.

Щиро радуюсь з вами разом, що ви змогли знайти в собі цей стан і тепер щасливі!

З приводу кумира.
Розумію що не потрібно старатися бути на когось схожим але старатися розвивати в собі найкращі якості які є були і будуть в інших людей.

Цікаво, як ви визначаєте най кращість якоїсь якості? Та для чого ви збираєтеся в собі їх розвивати? Може це теж можна віднести до створення кумирства? Кращі якості - в якості кумира. Частину тих якостей  якими вас наділив творець, які ви зараз можете проявляти, ви вважаєте поганими та непотрібними?

Прийму будьяку критику в свою адресу....

Пробачте що так прискіпливо розібрав на частини ваші відповіді, та поставив запитання на які важко коротко відповісти. Але ж ви самі виразили готовність. Та я і не переслідую такої мети – отримати зараз ваші відповіді. Моя мета поставити ці запитання. А як вже ви ними скористаєтеся, то ваша справа.
Мені до вподоби що на форумі є живі (які приймають участь) люди, які відкрито спілкуються та готові досліджувати себе. А як що є намір самопізнання та бажання змін – то життя буде продовжуватись та радувати нас своїм розмаїттям.