Так, Ви все правильно розумієте, ЛКК у Вашому випадку скликається саме згідно "Примірного положення"
Наскільки я знаю, ніде скалад цієї ЛКК не прописано. Всюди по різному, зазвичай туди можуть входити - дільнична, зав. поліклінікою, імунолог, представник СЕС...
Ось ще зразок заяви, я писав його конкретно для такої ЛКК, якщо підійде Вам корегуйте і використовуйте:
Членам лікарсько-консультативної комісії
(назва мед. закладу)
батьків дитини П.І.Б. дитини
П.І.Б. батька
П.І.Б. мами
які проживають за адресою:
м._____, вул.____________ буд. __ кв. __
тел. ______________
Заява
Ми, (П.І.Б. батька) та (П.І.Б мами), батьки дитини (П.І.Б. дитини) 200_ р.н., при вирішенні лікарсько-консультативною комісією (далі ЛКК) питання про відвідування нашою дитиною дошкільного навчального закладу хочемо зазначите наступне:
1. (дата) 200_ року нами була написана та передана, дільничному лікарю дитячої поліклініки №__ м.___________, заява, про відмову від проведення нашій дитині профілактичних щеплень на основі Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”:
ст. 42 “Ризиковані методи … профілактики … визнаються допустимими, якщо вони … застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта”;
ст. 43 “Щодо пацієнта, який не досяг віку 15 років, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників”.
Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”:
ст. 12 “повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою … Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку …, щеплення проводяться за згодою їх батьків”.
2. Звертаємо Вашу увагу на те, що наша дитина має гарантоване Конституцією та Законами України право на освіту.
- Конституція України:
Ст.53 “Кожен має право на освіту”.
- Рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004:
“доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту”.
- Закон України “Про охорону дитинства”:
Ст.19 “...Кожна дитина має право на освіту”.
- Закон України “Про дошкільну освіту”:
Cт. 4 “Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні”
Ст.6 “...Принципами дошкільної освіти є: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти.”
3. Заборона відвідувати дошкільний навчальний заклад на підставі ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” можливе тільки у випадку передбаченому ст. 64 Конституції України: “...В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень ..”. В інших випадках така заборона буде дискримінацією пов’язаною зі станом здоров’я, що суперечить як Конституції України так і Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”
Ст. 6 “Кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає … правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації пов’язаних із станом здоров’я”.
4. Також хочемо звернути Вашу увагу на ст. 43 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, в якій сказано “Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми цього міжнародного договору».
Існують наступні міжнародні договори ратифіковані Верховною Радою України:
Конвенція про права дитини:
Cт. 2 “Держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.”
Декларація прав дитини:
Принцип 7 “… Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов’язковою”.
Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Cт. 1 “Сторони цієї Конвенції захищають гідність і тотожність всіх людей та гарантують кожній особі – без дискримінації – повагу до її недоторканності та інших прав і основних свобод щодо застосування біології та медицини”.
Загальна декларація прав людини:
Cт. 19 “Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення: це право включає свободу безперешкодного дотримання своїх переконань”.
Європейська соціальна хартія:
Ч. 111 “Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров’я”.
Протокол №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:
Ст. 1.1 “Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації pа будь-якою ознакою, наприклад, за ознакою … переконань … або за іншою ознакою” 2. “Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад, за тими, які зазначені в пункті 1”.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:
Ст. 14(1) “Здійснення прав і свобод гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою … переконань … або інших обставин”.
Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти:
Ст. 1 “… выражение «дискриминация» охватывает всякое различие, исключение, ограничение или предпочтение по признаку … убеждений …, которое имеет целью или следствием уничтожение или нарушение равенства отношений в области образования, и, в частности: а) Закрытие для какого-либо лица или группы лиц доступа к образованию лютой сткпени или типа”.
Загальна декларація прав людини:
Ст. 261 “Кожна людина має право на освіту. Початкова освіта повинна бути обов’язковою”.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права:
Ст. 131 “Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту. 2. а) початкова освіта повинна бути обов’язковою”.
Перший протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини:
Ст. 2 “Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту”.
Усі вищевказані права, які передбачені міжнародними договорами відображені в Конституції України (254к/96-ВР) в ст. 21, ст. 22, ст. 23, ст. 24, ст. 53.
Отже враховуючи положення ст. 43 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” необхідно керуватись положеннями саме цих міжнародних договорів а не ст.15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
5. Звертаємо Вашу увагу на наступні положення Конституції України:
Ст.8. “Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.”
- Стаття 68. “Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей”
та на Лист Міністерства Юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 “Щодо практики застосування норм права у випадку колізії” в якому зазначено:
3. “У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.”
6. Виходячи з вищесказано та враховуючи, що ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” містить також і роз’яснення, щодо відвідувань дитячого закладу “… при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його” просимо членів ЛКК дати згоду на відвідування дошкільного навчального закладу нашою дитиною.
Дитина здорова, оглянута спеціалістами Вашого лікувальногоного закладу, про що маються записи в амбулаторній карті. В контакті з інфекційними хворими не була.
7. У разі відмови в дозволі нашій дитині відвідувати дошкільний навчальний заклад, просимо надати нам:
– на підставі ст. 19 Закону України “Про звернення громадян” у скорочений термін (3 дні) у зв’язку з необхідністю виходу на роботу, письмову відповідь для складання скарги до прокуратури та складання позовної заяви до суду на відновлення порушеного конституційного права дитини на освіту, та ряду інших законів України.
– на підставі Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” ст. 17 “Громадяни …. мають право на отримання достовірної інформації щодо епідемічної ситуації в Україні. ” та ст. 32, перелік спалахів вакциноконтрольованих інфекційних хвороб або неблагополучних епідемічних ситуацій, що загрожували поширенням інфекційних хвороб у місті (районі, садочку) ___________ за останні 5 років з номерами та датами наказів головного санітарного лікаря, назвами хвороб, терміном карантину, кількістю хворих та статусом хворих (щеплені/нещеплені).
– лікарняний лист для догляду за дитиною. А також встановити діагноз і призначити лікування нашій дитині, якщо за результатами медичного обстеження їй не може бути видана довідка про те, що вона здорова і може відвідувати дошкільний навчальний заклад.
__ __ 2011 р. Підпис (батька)
Підпис (мами)
Заяву прийняв(ла) Підпис (лікаря)
Заяву я думаю необхідно зареєструвати в поліклініці ще до засідання ЛКК, і з копією заяви іти на ЛКК. Там ознайомити з заявою членів ЛКК і сказати їм, щоб прийняли до уваги викладене в заяві при прийнятті рішення про відвідування ДНЗ.
Якщо ЛКК керується медичними аргументами, то теоретично здорову дитину мають пускати в садок. Якщо ЛКК керується юридичними аргументами то хай бачать що крім ст.15 існують значно вагоміші юридичні аргументи і також теоретично мають пустити.
Якщо все таки не пустять, то тоді на основі цієї заяви можна звертатись в суд, прокуратуру та інші інстанції зі скаргами на те, що ЛКК проігнорувала всі аргументи викладені в заяві.
От така приблизно моя думка.