О Б Р А Щ Е Н И Е
К кандидату в Президенты Украины, Главе Комитета ВРУ по вопросам национальной безопасности и обороны Гриценко А.С.
Ув. Анатолий Степанович!
Мы, родители несовершеннолетних детей и просто неравнодушные к проблемам этой страны граждане, обеспокоенные страшными последствиями принудительной вакцинации, а именно: смертью маленьких детей в Донецке, Энергодаре, во Львовской области, выражаем свой протест против политики МОЗ Украины, направленной не на реальную борьбу с заболеваниями, а исключительно на закупку и апробацию на украинских детях сомнительных импортных вакцин.
Из 32-х иммунопрофилактических вакцин, которые разрешены МОЗ для применения, только 3 (три!) прошли обязательный лабораторный контроль качества, хотя, согласно действующего законодательства, регистрация таких препаратов осуществляется исключительно после прохождения такого контроля. Более того, вакцина КК, которой вакцинировали украинских подростков в 2008 году, вообще отсутствует в списке разрешенных препаратов. За ужасные последствия этой вакцинации - один летальный исход (Антон Тищенко) и массу поствакцинальных осложнений -никто ответственности нести не собирается.
Согласно Отчета Счетной Палаты Украины за 2008 год по итогам проверки МОЗ выявлены просто вопиющие факты: на закупку вакцин, которые не являются обязательными согласно ими же принятой Постановы, было потрачено 50 млн.грн.; на закупку т.н. обязательных вакцин сверх существующей потребности было потрачено 50,9 млн.грн.
МОЗ Украины вообще не выполняет своих функций:
1. Не ведется никакой работы по установлению причин заболеваемости соответствующими заболеваниями лиц, которые были вакцинированы от этих заболеваний
2. Не проводиться никакого мониторинга эффективности вакцинаций (по независимым оценкам около 80% заболевших были вакцинированы)
3. Не проводиться мониторинг поствакцинальных реакций и осложнений (зато негласное «распоряжение» педиаторам фиксировать данные реакции как ОРЗ – общеизвестный факт)
Из-за несоответствий действующего законодательства, мы, граждане Украины, не можем реализовать свои фундаментальные права:
1. Право на образование
Безумовне право кожної людини на освіту зафіксовано в Конституції, ряді українських законів та міжнародних документах (Додаток 4). 53 стаття Конституції України каже:
Кожен має право на освіту.…Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти…,
а в рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2004 від 4 березня 2004 року роз’яснено:
Доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту … означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.
Проте, в Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст.15, читаємо:
Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я. … Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини,… якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. … Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Таким чином, стаття 15 даного Закону, в діючому формулюванні, поділяє всіх дітей на «гідних» отримати освіту і тих, кому це «не дозволяється», і це все – за ознакою наявності чи відсутності щеплень. Іншими словами, дане положення створює явні привілеї для одних громадян і обмеження – для інших, залежно від їх стану здоров’я, що суперечить 24-1 статті Конституції України:Ця ситуація, нажаль, створює передумови для розвитку хабарництва.
То, что огромное количество родителей, просто «покупает» или прививки по 10у.е. или заключение иммунолога – тоже общеизвестный факт
2. Право на собственные убеждения
Людина, яка свідомо відмовляється від щеплень, робить це на основі власних переконань.
Так, стаття 34 Конституції України каже:
Кожному гарантується право на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах
національної безпеки,... для охорони здоров'я населення,…
Право на відмову від щеплень як методу профілактики не може бути обмежене в цих інтересах, бо обов’язковість згоди пацієнта (а отже і можливість відмови) на медичне втручання (а щеплення безумовно є серйозним медичним втручанням з ризиками, вказаними в документах МОЗ у вигляді можливих ускладнень) – обумовлена в Законі України „Основи законодавства України про охорону здоров'я”:
Ст.42: Ризиковані методи профілактики застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта
Ст.43: Згода інформованого пацієнта необхідна для застосування методів профілактики. Щодо пацієнта, який не досяг віку 15 років, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників
Однак, в статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та в статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» читаємо наступне:
Профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими.
Обов'язковим профілактичним щепленням підлягають окремі категорії працівників. У разі необґрунтованої відмови від щеплення вони до роботи не допускаються.
У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт
Очевидно, що дані положення фактично узаконюють дискримінацію людини за ознакою його особистих переконань, позбавляючи його можливості безперешкодно дотримуватися їх.
Из открытых источников уже известно, что предвидя увеличение числа отказов родителей вакцинировать детей из-за информации в СМИ о летальных исходах, МОЗ Украины «оперативно» подготавливает новый законопроект об основных принципах здравоохранения, в котором есть в частности и такие «перлы» как ст.37: "…можуть вводитися тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та покладатися на них на всій території України або в окремих її адміністративно-територіальних одиницях додаткові обов'язки, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих хвороб.
"А "стара" стаття 42. Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта» ВЖЕ ВІДСУТНЯ.
Исходя из всего вышесказанного, предвидя усиление работы МОЗ Украины по сокращению численности ЗДОРОВОГО населения страны, обращаемся к Вам прежде всего как государственному деятелю и отцу 4-х детей с просьбой/требованием:
1. Не принимать ВРУ на рассмотрение законопроект МОЗ "Про внесення змін до Основ законодавства України про охоhону здоров`я" как противоречащий Конституции Украины в части ограничения прав и свобод граждан и способствующий коруппции в части неэффективного использования бюджетных средств
2. Подать иск в Конституционный Суд Украины с требованием признать неконституционным положение ст. 15 Закона України «Про захист населення від інфекційних хвороб»
3. Инициировать в ВРУ открытые слушания по вопросу существующих методов проведения вакцинации с привлечением Счетной Палаты, независимых медицинских экспертов, представителей общественных и правозащитных организаций, целью которых является:
- Отмена обязательной вакцинации (в РФ, к примеру, ее отемнили уже давным-давно)
- Искоренение существующей порочной практики – все летальные случаи расследует комиссия МОЗ. Неудивительно, что они не находят связи между вакцинированием и смертью ребенка.
- Принятие закона об обязательном государственном страховании последствий вакцинации.
4. Отставки министра здравоохранения Князевича из-за несоответствия занимаемой должности
СПИСОК ПОДПИСАНТОВ
P.S. фрагменты текста где идут ссылки на укр.языке надо отредактировать, а еще лучше сделать 2 варианта - на рус. и укр.
