Я уверена, что все она понимает. Так, из некоторых обмолвок, мимики и т.д. сделала вывод. Просто не хочет связываться и все. Я уже при беседе и так и так к ней.
То есть я думаю, единственный вариант - это письмом отправлять. Вот только думаю будут ли приняты документы, если это копии. Или слать оригиналы, а себе заверить копии?Ну, форма 026 и обходной лист с анализами и врачами. Заявление наше у нее, принесли первым делом еще до всего остального. Но принимать остальные документы с той формулировкой и брать в сад она не хочет. А теперь еще давит на то, что на наше место взяли ребенка, так как мы типа отказались сами от места,раз мы вовремя все не принесли. И поэтому, если мы принесем все, включая заключение ВКК с РАЗРЕШЕНИЕМ посещать сад, написанным в Висновке, а не в Диагнозе,то тогда.....если освободится место, она нас возьмет. Фух.....
И я не знаю как именно писать. Это как-то так должно быть?
Завідуючій ДДУ № 219
адрес?
ФИО заведующей
ФИО мои
адрес
Заява
Шановна......прошу прийняти документы для зарахування в ДДУ моєї дитини ФИО р.н.
Звертаю вашу увагу на те, що Посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.
Ст8.“Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Право на освіту моєї дитини гарантоване:
ст. 53 Конституції України на принципах рівності, без ознак дискримінації.
Ст. 24 Конституції України: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи… Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками… політичних, релігійних та інших переконань,… за мовними або іншими ознаками». В інших випадках така заборона буде дискримінацією не пов’язаною зі станом здоров’я, що суперечить Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.
Згідно ст. 9 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» Необхідно: «…Визнавати громадян «тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, пов’язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також з виконанням певних державних функцій». Для моєї дитини в рамках цієї норми законуі, не може існувати медичних обмежень. А саме заборона відвідування ДДУ не носить медичного характеру. У посадових осіб немає повноважень прокуратури або суду відносно заборони громадянам займатися певною діяльністю з інших підстав.
Наполягаючи вирішити питання про відвідування моїй дитини навчального закладу на мою користь, хочу зазначити наступне:
Відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”:
ст. 12 “повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою … Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку …, щеплення проводяться за згодою їх батьків”.
Звертаю Вашу увагу на те, що моя дитина, мае гарантоване Конституцією та Законами України право на освіту!
- Рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004:
“доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту”.
- З. У.“Про охорону дитинства”: Ст.19 “...Кожна дитина має право на освіту”.
- Закон України «Про дошкільну освіту»:
Cт. 4 «Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.»
Ст.6 “...Принципами дошкільної освіти є: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти.”
Незадовольняючи вимогу прийняти мою дитину до дошкільного закладу, Ви тим самим порушуєте Конституційне право на освіту, а також ряд інших законів України.
Заборона відвідувати дошкільний навчальний заклад на підставі ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” можливе (керуючись найвищою юридичною силою Конституції України) тільки у випадку передбаченому ст. 64 Конституції України: “...В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.» . Тобто обмеження права громадянина на освіту у випадку реалізації громадянином інших його прав не тільки не передбачене законодавством, а прямо заборонено ст. 64 Конституції України!
Відвідування ДДУ, це не соціальні пільги і привілеї за «щепленность». Це право людини і обов'язок на здобуття певного обсягу знань, професійній орієнтації, які необхідні для нормальної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. При цьому необхідно відзначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобування такої освіти. Конституційний Суд України вважає, що при тлумаченні поняття "доступність" відносно освіти в державних і комунальних учбових закладах слід виходити з граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватися, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям.
Існують наступні міжнародні договори ратифіковані Верховною Радою України:
Конвенція про права дитини:
Cт. 2 “Держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.”
Декларація прав дитини: Принцип 7Ю «Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов’язковою».
Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини:
Cт. 1 “Сторони цієї Конвенції захищають гідність і тотожність всіх людей та гарантують кожній особі – без дискримінації – повагу до її недоторканності та інших прав і основних свобод щодо застосування біології та медицини”.
Загальна декларація прав людини:
Cт. 19 «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення: це право включає свободу безперешкодного дотримання своїх переконань».
Європейська соціальна хартія:
Ч.1 ст.11 «Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров’я».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:
Ст. 14(1) «Здійснення прав і свобод гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою переконань , або інших обставин».
Протокол №12 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»:
Ст. 1.1 “Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад, за ознакою … переконань … або за іншою ознакою” . “Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад, за тими, які зазначені в пункті 1”.
«Загальна декларація прав людини»:
Ст. 261 «Кожна людина має право на освіту. Початкова освіта повинна, бути обов’язковою”.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права:
Ст. 131 “Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту. 2. а) початкова освіта повинна бути обов’язковою”.
Перший протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини:
Ст. 2 «Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту».
Європейська соціальна хартія Ч.1 11. Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров’я..
Усі вищевказані права, які передбачені міжнародними договорами відображені в Конституції України (254к/96-ВР) в ст. 21, ст. 22, ст. 23, ст. 24, ст. 53.
Отже враховуючи положення ст. 43 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” необхідно керуватись положеннями саме цих міжнародних договорів а не ст.15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
Також хочу звернути увагу на положення Конституції України – Ст. 68. “Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей».Лист Міністерства Юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 “Щодо практики застосування норм права у випадку колізії” в якому зазначено:
“У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу”. Виходячи з вищевказаного, та враховуючи, що ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” містить також і роз’яснення, щодо відвідувань дитячого закладу “… при благополучній епідемічній ситуації вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його»
На підставі приведених вищє законів вимагаю дати згоду на відвідування ДДУ.
Дітина , оглянути спеціалістами лікувальногоного закладу, про що маються записи в амбулаторній карті. В контакті з інфекційними хворими не була!.
Вимушена вас попередити що у зв'язку з тим що освіта ну Україні є обов'язковою, в разі відмови дооформити документи для ДДУ я вимушена буду звернутися у відповідні органи на підставі даної заяви, з вимогою порушення кримінальної справи по:
Ст 365 УК : Перевищення влади або службових повноважень 1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Ст 183 УК. Порушення права на отримання освіти 1.Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. по Ст 161 УК. «Порушення рівноправності громадян…»
Не щепленість це не ознака –хвороби Спілкування дітей не обмежується виключно дитячим колективом школи чи дитячого садочка, діти не ізольовані, вони контактують в місцях відпочинку, громадському транспорті, лікарні тощо. Тому я всього лише вимагаю рішення питання в рамках закону.
Прошу:
1. Здійснити термінові заходи по вивченню та виправленню цієї ситуації, утримуватися від рішень та дій, що можуть порушувати права і свободи чи звужувати їх зміст або обсяг. Визнаючи права і свободи людини невідчужуваними та непорушними.
2.У зв’язку із достатньою обґрунтованістю вимог, прошу позитивного розгляду заяви, від встановленого Ст. 20 терміну Закону України «Про звернення громадян». В разі Вашої відмови прошу Вас викласти його обґрунтування письмово в найкоротший строк, відповідно до закону України «Про звернення громадян» на вказану адресу.