Вот мое заявление, завтра отнесу. Может буду какие замечания, пишите!
Головному лікарю
Черкаської міської дитячої лікарні
Від
Заява
Я, мати дитини GSG р. н., звернулась до Вас 24.04.2012р. із заявою (вх. .. від 24.04.2012р.) про відмову введення моїй дитині усіх профілактичних щеплень і туберкульозних проб, флюорографії та інших процедур, пов’язаних із введенням в організм сторонніх речовин та іонізуючого опромінення; а також із проханням забезпечити оформлення медичної карти встановленого зразка для нашого сина Гаркуші Максима Олександровича, в якій зазначити чи може він за станом здоров’я відвідувати дитячий навчальний заклад з 1.06.2012р без вимоги проведення профілактичних щеплень і проб Манту, флюорографії та інших процедур, пов’язаних із введенням в організм сторонніх речовин та іонізуючого опромінення.
3.05.2012р. було проведено засідання ЛКК для вирішення питання про відвідування дошкільного навчального закладу моїм сином.
8. 05. 2012р. заступником головного лікаря ПІП. було вручено виписку із історії розвитку дитини ф.112/о № … код .. від 8.05.2012р. з висновком ЛКК, в якому зазначено: «За станом здоров’я протипоказань для відвідування ДНЗ відсутні, але на виконання ст. 27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та ст. 12, і ст. 15 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», відвідувати ДНЗ не може».
З даними документами я звернулася до директора Навчально-виховного об’єднання ПІП з проханням прийняти мою дитину до даного дошкільного навчального закладу, на що отримала від неї відповідь, що вона не може прийняти мого сина ПІП р. н. до ДНЗ, так як неналежним чином оформлені медичні документи.
Висновок ЛКК, який зазначений у виписці із історії розвитку дитини ф.112/о № .. код .. від 8.05.2012р є не правомірний.
Я вимагаю у висновку ЛКК зазначити: може відвідувати дошкільний навчальний заклад з 1.05.2012р. Підставою для моєї вимоги обов’язкового внесення такого висновку є п. 1 постанови КМУ №1204 від 16.11.2011 р., якою введено необхідність висновку «лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад». Цей висновок визначає наявність фізичної можливості займатися певною діяльністю, а не правовим дозволом на займання нею.
Аналогія: медична довідка кандидата у водії зазначає лише придатність особи з медичної точки зору керувати транспортним засобом, але дозвіл на керування дає лише ДАІ МВС шляхом видачі водійського посвідчення за інших, вже немедичних, умов. У нашому випадку дозвіл на прийом до навчального закладу дає його керівник згідно «Положення про дошкільний навчальний заклад», затвердженого постановою КМУ №305 від 12.03.2003 р., п. 6 .
Згідно наказу МОЗ №434 від 29.11.2002 р., питання про відвідування (не про прийом) дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, яка визначає придатність дитини відвідувати навчальний заклад.
Відсутність вказаного висновку (тобто неготовність документів з вини медичних працівників) повністю унеможливлює реалізацію права нашої дитини на освіту в державних і комунальних навчальних закладах, гарантованого ст. 53 Конституції: «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах», і підтвердженого рішенням Конституційного суду № 5-рп/2004 від 04.03.2004 р.: «доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту… означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту».
Члени ЛКК, які за ст. 19 Конституції України, зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не мають повноважень забороняти дитині йти в дошкільний навчальний заклад.
Заборона членів ЛКК на відвідування дитиною дошкільного навчального закладу у зв’язку з відсутністю щеплень є перевищенням службових повноважень при оформленні медичної документації, які повністю унеможливили реалізацію права моєї дитини на здобуття освіти у державних та комунальних навчальних закладах, та підпадають під ст.365 Кримінального кодексу України.
З виписки із історії розвитку дитини ф.112/о № 211 код 00907 від 8.05.2012р. в якій вказано, що моя дитина не може відвідувати ДНЗ, видно, що дії членів ЛКК базувалися на: незнанні законів, на посяганні на моє право, як матері своєї дитини, відмовитися від сумнівних медичних втручань, без будь якої виникаючої звідси дискримінації (ст. 12,42,43 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб») та на приниження гідності моєї дитини, як «іншої», «такої, що може загрожувати суспільству». Такі дії підпадають під ст. 364 Кримінального кодексу України.
Крім того Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики затвердженого Наказом МОЗ України від 16.09.2011 N 595 п. 21 зазначає: «Факт відмови від щеплень… оформляється за формою N 063-2/…».
Мою заяву (вх. .. від ...) про відмову введення моїй дитині усіх профілактичних щеплень і туберкульозних проб, флюорографії та інших процедур, пов’язаних із введенням в організм сторонніх речовин та іонізуючого опромінення вважаю проігнорованою, оскільки факт моєї відмови від щеплень не оформлений за формою N 063-2/о згідно Наказу МОЗ України від 16.09.2011 N 595.
Це може завдати істотної шкоди охоронюваним законом моїм правам та інтересам. Оскільки згідно ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», під час відвідування моїм сином дитячого садка, на нього може бути подане подання відповідних посадових осіб державної санітарно - епідеміологічної служби на усунення від відвідування дошкільного закладу, як на особу, яка ухиляється від щеплень проти інфекцій.
У Наказі МОЗ від 14.04.1995 № 66 Про затвердження Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення п. 1.4.5. зазначено: «Особами, які ухиляються від щеплення проти інфекцій, визнаються: громадяни або їх неповнолітні діти, які необгрунтовано відмовились від профілактичного щеплення».
Я не відношусь до цієї категорії осіб, оскільки ознайомлена зі змістом Закону України " Про захист населення від інфекційних хвороб", лікарем доведенi до відома можливі наслідки відсутності щеплень, а також можливі несприятливі події після імунізації. В заяві (вх. .. від ...) я обґрунтувала свою відмову згідно чинного законодавства.
Таким чином Ваші дії, а також дії ваших підлеглих підпадають під ст. 364 та ст. 365 Кримінального кодексу України.
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» у ст. 6 зазначає «Кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає … правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації пов’язаних із станом здоров’я».
Також хочу звернути Вашу увагу на ст. 43 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якій сказано «Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми цього міжнародного договору».
Існують наступні міжнародні договори:
1. Конвенція про права дитини ст. 2 «Держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин».
2. Декларація прав дитини принцип 7 «… Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов’язковою”.
3. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини ст. 1 «Сторони цієї Конвенції захищають гідність і тотожність всіх людей та гарантують кожній особі – без дискримінації – повагу до її недоторканності та інших прав і основних свобод щодо застосування біології та медицини».
4. Загальна декларація прав людини ст. 19 «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення: це право включає свободу безперешкодного дотримання своїх переконань».
5. Європейська соціальна хартія ч. 111 «Кожна людина має право користуватися будь-якими заходами, що дозволяють їй досягти найкращого стану здоров’я».
6. Протокол №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. 1.1 «Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад, за ознакою … переконань … або за іншою ознакою» 2. «Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад, за тими, які зазначені в пункті 1».
7. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ст. 14(1) «Здійснення прав і свобод гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою … переконань … або інших обставин».
8. Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти ст. 1 «… выражение «дискриминация» охватывает всякое различие, исключение, ограничение или предпочтение по признаку … убеждений …, которое имеет целью или следствием уничтожение или нарушение равенства отношений в области образования, и, в частности: а) Закрытие для какого-либо лица или группы лиц доступа к образованию любой степени или типа».
9. Загальна декларація прав людини ст. 261 «Кожна людина має право на освіту. Початкова освіта повинна бути обов’язковою».
10. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права ст. 131 «Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту. 2. а) початкова освіта повинна бути обов’язковою».
11. Перший протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини ст. 2 «Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту».
Усі вищевказані права, які передбачені міжнародними договорами відображені в Конституції України. У ст.. 8 Конституції України (254к/96-ВР) в Україні проголошено принцип верховенства права «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується». Тобто, якщо є суперечки між нормативно-правовими актами, застосовуються ті, що відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 68 Конституції України «Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей».
Ст. 53 Конституції України говорить «Кожен має право на освіту». Закон України «Про охорону дитинства» ст. 19 зазначає«… Кожна дитина має право на освіту».
Закон України «Про дошкільну освіту» встановлює у ст. 4 «Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні», у ст. 6 «Принципами дошкільної освіти є: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти».
Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року №5-пр/2004 офіційно роз’яснено, що «Доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту».
Отже, питання про відвідування моєї дитини дитячого садка повинно вирішуватися на підставі Конституції України (254к/96-ВР), вказаних міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України та Законів України, що не суперечать Конституції України.
Прошу:
1. Вжити заходів для належного оформлення довідки і у висновку ЛКК зазначити: може відвідувати дитячий навчальний заклад з 1.06.2012р., згідно постанови КМУ №1204 від 16.11.2011 р (виписка із історії розвитку дитини ф.112/о № .. код .. від ...), оскільки медичне обстеження ЛКК мій син пройшов 3.05.2012р.;
2. Надати письмове роз’яснення, що даний висновок оформлений відповідно до діючого законодавства;
3. Забезпечити оформлення факту моєї відмови від щеплень за формою N 063-2/о згідно Наказу МОЗ України від 16.09.2011 N 595.
В зв’язку з достатньою обґрунтованістю моїх вимог та необхідністю виходу на роботу, прошу негайного та об’єктивного розгляду заяви від встановленого ст. ст. 18,19,20 Закону України «Про звернення громадян» терміну (3 дні).
У разі не виконання мого звернення буду змушена звернутись до органів прокуратури, для здійснення прокурорського нагляду, а також до суду для відшкодування мені завданої моральної шкоди.
Обґрунтовану письмову відповідь на моє звернення, відповідно до закону України «Про звернення громадян», прошу надіслати на адресу:
.Число ПІП