Щонайменше шість кременчуцьких малюків отримали ускладнення від планового та обов'язкового щеплення проти туберкульозу – БЦЖ. Чому так сталось і що робиться для того, аби такі випадки в нашому місті не повторились, з'ясовував «ТелеграфЪ».
До редакції звернулись стурбовані батьки. Їх малюкам зробили планове та обов'язкове щеплення проти туберкульозу в пологовому будинку – БЦЖ. Однак на третій місяць життя у дітей збільшились лімфовузли.
– Педіатр мені сказала, що у моєї дитини – лімфаденіт, однак це – не ускладнення від щеплення, а реакція організму, – розповідає жінка. – Нас направили на обстеження – почали ганяти від хірурга до фтізіатра.
Подібну проблему озвучили редакції батьки ще одного малюка.
– У дитини через кілька місяців після щеплення збільшились лімфовузли, – кажуть батьки. Нам поставили діагноз – бцж-лімфаденіт і поставили на облік у тубдиспансер.
Батьки, що звернулись до редакції, говорять: такі випадки в місті – не поодинокі, як стверджують лікарі, і вже знайшли щонайменше двадцятьох батьків, діти яких мають схожі проблеми. На думку мам і тат, лікарі приховують реальний стан речей і не вірять, що ускладнення від БЦЖ мають лише шестеро, які стоять на обліку в тубдиспансері.
Але найбільше їх обурює навіть не це.
– Мені не подобається некоординованість дій медиків, – каже мама. – Я і досі не можу зрозуміти, як лікувати дитину. Хірург радить вирізати лімфовузли і забути про це, фтізіатр рекомендує лікуватись протитуберкульозними токсичними препаратами. Та й не знаю, що гірше – операція під загальним наркозом з можливими ускладненнями чи лікування хіміотерапією – ліками проти туберкульозу, якого ніколи в нашій родині не було. На мою думку, про проблему не варто мовчати, а шукати шлях її рішення.
Діти «розхльобують» датську вакцину БЦЖ
Зараз на обліку у Кременчуцькому обласному протитуберкульозному диспансері перебуває шестеро дітей до року з ускладненням після щеплення БЦЖ. Це офіційна статистика. Кількість дітей, яким зробили операції з видалення лімфовузлів після такого ж ускладнення невідома. За словами головлікаря дитячої міськлікарні Миколи Пересипа – одиниці, за неофіційною інформацією – до 40. Зрозуміло, далеко не всіх поставили на облік у тубдиспансер, бо не всі йдуть до фтізіатрів.
– Лімфаденіти у дітей – це наслідок датської вакцини, яку використовували в Україні з 2008 року, – каже «Телеграфу» поінформоване джерело. – Реактогенність датського штамму – набагато вища, ніж у російського. Якщо у немовляти низький імунітет, бецежит – цілком імовірне ускладнення.
Опосередковано згодні із нашим джерелом і лікарі, хоча вони – менш категоричні у висловлюваннях. Фтізіатри кажуть: умови зберігання вакцини у пологових будинках не порушувались, персонал добре володіє методикою введення вакцини. Адже ускладнення від щеплень може виникнути і від неправильного введення, і від неправильного зберігання вакцини.
– Я особисто не досліджувала вакцини, бо не фахівець у цьому, але у препараті, що виготовляє Ставрополь (Росія), вказана кількість мікробних тіл, що входить у її склад, на відміну від датської, – припускає міський дитячий фтізіатр Світлана Ващенко, відповідаючи на наше питання, чому в місті збільшилась кількість ускладнень від вакцинації. – Але очевидно, причина ускладнень у дітей – слабкий імунітет.
Імунограму, звичайно, немовлятам ніхто не робить.
– Можливо, це пов'язано з якістю вакцини БЦЖ, – коментує завідуючий поліклінічним відділенням тубдиспансеру Андрій Степаненко. – Це один з варіантів. Хоча ускладнення бувають і від російської. Проте діти, які потрапили до нас на облік, отримали датську вакцину БЦЖ.
Лікар додає, що кожен випадок ускладнення після вакцинації розглядається комісією при міськздороввідділі, яку очолює міський педіатр Ольга Школа.
– Комісію створили нещодавно через збільшення кількості випадків бецежитів по області, – говорить Андрій Степаненко.
Датська вакцина БЦЖ прийшла в Україну як гуманітарка
У жовтні минулого року українські ЗМІ рясніли повідомленнями про гуманітарну поставку датської вакцини БЦЖ . Як писало авторитетне видання «Дзеркало тижня», мінохорони здоров'я отримало її у вигляді фіктивної гуманітарної допомоги. У МОЗ, який тоді очолював А.Аніщенко, приховували, чому ця датська вакцина так швидко направлена для розповсюдження – адже вона повинна була не менше двох місяців проходити контроль в Центрі імунобіологічних препаратів. Секрет простий. Благодійність виявилася, за даними джерел ZN.UA, фіктивною. Одна з комерційних фірм, близьких до керівництва МОЗ, купила вакцини в одного з дистриб'юторів, який вже давно їх завіз і давно пройшов Фармконтроль. Екстрену поставку замаскували гуманітарною допомогою. Навіщо була потрібна ця операція? Адже на той час 98% потреби – 1,8 мільйона доз вакцини БЦЖ МОЗ, за його власними рапортам, уже закупило. Виходить, в Україні утворився надлишок вакцини, яка мала обмежений термін придатності.
Більше того: датська вакцина – у рази дорожча за російську. Відомо, що 1 доза БЦЖ російського виробництва коштує близько гривні, а датської – 11...
Що чекає дітей?
Після встановлення діагнозу бецежит дітей дообстежують і призначають лікування – консервативне (ліками) чи хірургічне.
Дитячий фтізатр Світлана Ващенко розповідає: про всі випадки ускладнень екстрено повідомляли в СЕС, комісія розглядає кожен випадок, і потім дитину починають лікувати. Спочатку – препаратами.
– Дитина отримує хіміопрофілактику, – каже Світлана Ващенко. – Ми видаємо – ізоніазид – ліки проти тубекульозу, аби місцева реакція не стала загальною.
Дитячий фтізіатр стверджує: дітей лікують, аби вони не захворіли на туберкульоз.
– Дози ізоніазиду призначають профілактичні та безпечні, – продовжує лікар. – Вони не викликають побічних ефектів. Крім того, ми призначаємо гепатопротектори (засіб, що допомагає печінці захищатись від хвороб та ушкоджень – авт.) та полівітаміни. Контролюємо стан дитини. При задовільному стані здоров'я знімають з обліку.
Проте не все так просто, як кажуть лікарі.
По-перше, будь-які антибіотики, а тим більше специфічні, які лікують важку хворобу, наврядчи, «сподобаються» організму малюка, якому ще немає року.
По-друге, на час лікування дітям протипоказані інші щеплення. Відповідно, і без того слабкий імунітет зазнає ризику при зустрічі з іншими хворобами (більшість щеплень роблять дітям на першому році життя). У зв'язку з цим може виникнути ще одна проблема – відвідування дитячого садка.
І по-третє. За державні кошти дітям, що стоять на обліку в тубдиспансері, видають лише специфічні препарати, у нашому випадку, ізоніазид. За гепатопротектори та вітаміни, які призначають, не говорячи вже про постійні обстеження, доводиться платити батькам.
Міський відділ охорони здоров'я: проблеми немає
На жаль, у міському відділі охорони здоров'я проблеми в описаній ситуації не бачать.
Ольга Школа, міський педіатр, на наше питання, що зробила комісія для того, аби випадки ускладнень від БЦЖ не повторювались, відповіла:
– Проблеми з бецежитами в Кременчуці немає. У нас не збільшувалась кількість таких випадків протягом останніх років.
Вона дорікнула журналістам, що пишуть про неактуальні проблеми – мовляв, сунуть носа не в свої справи. А також заявила, що ніякої комісії у зв'язку з ускладненнями вона не очолює...
Що робити батькам та що мали б зробити чиновники.
Людмила Солоп, юрист, експерт з медичного права та громадського здоров'я( Київ) для «Телеграфа»
– Зараз не варто шукати винних. Якщо дуже потрібно, його знайдуть і покарають. Причому це може бути не та особа, яка справді цього заслуговує. На мою думку, комісія, яку створили в місті, мала б з'ясувати та проаналізувати всі обставини та разом із СЕС звернутись до міністерства охорони здоров'я. Якщо довести причини та наслідки, то можна добитись, аби залишки датської вакцини вилучили з медустанов. В такому випадку і МОЗ могло б пред'явити претензії компанії-виробнику. До речі, в Європі вимоги до вакцин – набагато вищі, ніж у нас. Батькам раджу, перш за, все лікувати дітей. А по-друге, написати листа до міністерства і спробувати відкликати вакцину з України. Батьки мають право вимагати адекватної реакції з боку держави.
Що таке бцж-лімфаденіт
Регіональні лімфаденіти («бецежити») – це найчастіше ускладненням вакцинації БЦЖ. Запальний процес локалізується або в лівій пахвовій області (під рукою), може бути в районі ключиці. Початок ускладнення зазвичай безсимптомний. Через 4-8 тижнів. і пізніше після щеплення поступово збільшується лімфатичний вузол, можуть спостерігатися ознаки інтоксикації. При бактеріологічному дослідженні приблизно в половині випадків виділяються мікобактерії БЦЖ.
Лікують двома способами: консервативно – хіміопрофілактика чи хіміотерапія протитуберкульозними препаратами протягом 2-3 місяців залежно від стану. Або хірургічним шляхом – видаляють уражені лімфовузли з капсулою.
Як зростала кількість бцж-лімфаденітів (бецежитів) у Кременчуці з 2008 року
Вакцину БЦЖ переважно датського виробництва використовували в Кременчуці, як і в Україні, з 2008 року. В 2011 і 2012 році – лише датську. Зараз, за інформацією медиків, МОЗ провело тендер на закупівлю викцини російського виробництва. «ТелеграфЪ» поцікавився статистикою – у скількох дітей виникли ускладнення за цей період.*
2008 рік - 1
2009 рік - 1
2010 рік - 3
2011 рік - 2
2012 рік - 6
* За інформацією Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру
P.S. «ТелеграфЪ» не ставить під сумнів необхідність профілактичних щеплень. Навпаки, нагадаємо, що робити щеплення – це не лише право, але і обов'язок українців.
Але таке ж право українці мають і на безпечні вакцини, і на достойне лікування.
http://www.telegraf.in.ua/kremenchug/2012/06/15/kremenchuck-dti-stali-zhertvami-datskoyi-vakcini-proti-tuberkulozu_10022805.html
